Перейти до вмісту

Повідомлення з тегами 'спортивна фармакологія'

22
Лют

“Залізний спорт” (пауерліфтинг, бодібілдинг) і хімія (спортивна фармакологія)

Близько трьох років назад (якшо точно 17.02.09) я вперше прийшов в зал. Вага моя була приблизно 82 кг (точно не пам’ятаю). Перша вправа, яку я спробував – жим лежачи. У мене вийшло витиснути лише 50 кг на раз. Що цікаво, я не міг зробити тоді на брусах жодного разу. Йшов час, багато моїх друзів перестали ходити в зал – хто розчарувався, а кому стало просто нецікаво. Мені подобалось, і з кожним днем, тижнем, місяцем – результати ставали все кращими. Звичайно, в інших результати були набагато вище, але чомусь мене це не розчаровувало – я знав, що мій час ще настане, і я зможу стати кращим за інших. Як результат тому – я і досі ходжу в спортзал, результати стали набагато кращими, але всеодно є ще куди рости.

Зараз я важу близько 96 кг – жим лежачи в мене 120 кг, присідання – 150 кг, і станова тяга – 210 кг (все на раз). Наводжу тільки основні силові показники – як орієнтир. Так ось, в останній час я вирішив всерйоз зайнятись пауерліфтингом (власне майже всі спортсмени-силовики з цього починають – а далі обирають – або силовий напрямок, або культуризм (бодібілдинг) ). Наведені результати вже досить непогані, але рости ще є куди і за рік я думаю пристойно їх підвищити. Основна мета – змагання, але є одна проблема, власне в цій темі я хотів про неї поговорити. Для мене слова [хімія - фармакологія - анаболіки - стероїди] – взагалі звучать страшно. Ця тема вже заїжджена давно, чи не кожен новачок в залі говорить про це. Звичайно, це все не просто так.

Дехто вважає ледь не смертельно небезпечним спортивне харчування (можливо від того, що не читають літературу, а можливо з часом все зрозуміють і так) – мені таких просто шкода, на форумах і сайтах різних таких “пасажирів” купа… Яка моя думка щодо спортивного харчування? Думаю – воно може підвищити кінцеві силові показники на 5-15%, і то, за рахунок набору власної ваги. Тобто, фактично, спортивне харчування – допомагає набрати вагу, яка уже і дозволить підвищити силу. Ризик побічних ефектів мінімальний, але і приріст результату не такий і великий.

Зараз ви зрозумієте різницю між спортивним харчуванням і спортивною фармакологією. Хімія – може дати приріст результату до 80% (це все умовно звичайно) – але вже видно різницю, так? Все було б нічого, але на більшості змагань допінг-контроль ніхто проводити не буде (це занадто дорого). Так і втрачається мотивація. Недавно були змагання, в моїй категорії “жали” навіть 192,5 кг. За 3 роки я зміг досягнути лише 120 кг. Тобто, нема чого іти навіть на змагання. Але я не буду переставати тренуватись, можливо, щось з того і вийде! Буду тренуватись ще інтенсивніше!

14
Січ

Спорт – відмовки

Коли Ви не хочете займатись спортом, завжди шукаєте відмовки чи не так? В цій статті постараюсь розписати – які саме відмовки легше всього знайти :)

1. Спорт – шкідливий для здоров’я, особливо для серця. “Якшо я буду займатись спортом, то швидше помру” – чув і таке. Може вже і не ходити взагалі – витрачається енергія і навантаження на серце.

2. Один спорт – корисний, інший – шкідливий. Або як я застосую спорт в реальному житті? Тупий хід думок – погодьтесь! Займаюсь легкою атлетикою – щоб наздогнати автобус, або втекти від когось))) Займаюсь спортом – щоб дати відбій у вуличних бійках. Іноді професійний спортсмен на рингу – може не одразу зреагувати, або дещо злякатись… Особливо коли один проти кількох. Чи допоможе заняття спортом – важко сказати, але точно ж не зашкодить. Все займатись спортом саме заради того, щоб брати участь у вуличних бійках – як мінімум, безглуздо.

3. Спорт і допінг. Так, цікава тема для обговорення. Особливо – дивіться в такому випадку телевізор. Профани-журналісти наплетуть вам таку нісенітницю, що нормальній людині таке неможливо переварити. Переплутали спортивну фармакологію (хімію, анаболіки)  зі спортивним харчуванням. І багато хто купується на це, що б хто не казав, нічого вже не доведеш. Наприклад бачив передачу по ТВ – де говорили, що креатин – це ледь не смертельна добавка. А протеїн – взагалі окрема тема для обговорення. Інтернет буквально “кишить” дурницями про протеїн. Для тих, хто іноді “вмикає свій мозок” це просто смішно. Але багато хто навіть і думати не хоче – спожили те, що їм сказали по телевізору.

4. Смерть конкретного спортсмена. Іноді, та ні, майже завжди – це не закономірність, а просто випадковість. Але знову ж таки – телевізор Вам скаже – це все допінг. З’їв допінг – і помер. Тут і додати нема чого.

5. Пізно починати. Починати ніколи не пізно. Звичайно, є спорт, де важко чогось досягти, починаючи в 25 чи 30. Але більш ніж в половині випадків, можна починати і з 30, і з 40. Випадків таких купа. І що цікаво, в будь-якому спорті.

6. Я не досягну хороших результатів! У мене не вистачить сил. Якшо займатись стабільно і обгрунтовано, результат буде завжди. Ви нічим не гірші за інших. Просто одні прикладають більше зусиль, інші менше. Генетика тут ні до чого. Так – одні більше пристосовані до певного спорту, інші – менше. Але ж ті, що пристосовані менше, мають викладатись більше!

7. Лікар забороняє займатись спортом. Чув навіть таке: “Лікар заборонив підтягуватись на перекладині”. Це найбільша дурниця, практично всі мають якісь вади, ідеально здорових людей зараз можна перелічити на пальцях. Навіть інваліди займаються – і досягають шалених результатів, кращих, ніж повністю здорові.

8. Травми і спорт. Так, бувають травми, доволі часто бувають. Від цього ніхто не застрахований. Так само Ви можете іти по вулиці – впасти і отримати травму. Тому – боятися травм також безглуздо, я б сказав навіть не варто їх боятись.