Перейти до вмісту

Повідомлення з тегами 'наукова робота'

1
Вер

Псевдонаука

Наука – якою вона є насправді в Україні?

У мене була технічна спеціальність і я намагався займатись “науковою діяльністю”. Коли я вступив до магістратури, нам казали: “Ви молоді науковці! Наука – це пізнання, і т.д.”. Звичайно, ніяких дослідів робити ніхто тобі не дасть та і сенсу витрачати час на це немає, ось і доводилось “лити воду”, писати абсолютно ні про що. З самого початку мені хотілось написати дійсно щось цікаве, навіть для самого себе, не так для кінцевого результату, як для себе.

Головна проблема більшості – вибір теми наукової роботи (магістерської, кандидатської). Так ось, вибираючи тему, Ви не маєте ніяких гарантій, що Вам вдасться написати нормальну роботу. Можливо, інформації по темі не буде взагалі і тоді Ви потрапите в патову ситуацію.

Втім, я не можу сказати, що моя робота не представляла жодної цінності. Я робив певні розрахунки, збирав і систематизував інформацію з різних джерел, для себе я розумів – що написати дійсно щось грунтовне просто не вийде. Та і не в цьому біда. Варто списати також на те, що це була лише магістерська робота…

Схожа ситуація може повторюватись і при написанні кандидатської роботи. Ви повинні будете знову писати ні про що, причому самі маєте все придумувати. З Вас будуть вимагати статті та публікації в наукових виданнях, а через 3 роки – і результати роботи, але допомогати Вам ніхто не буде.

Я бачив, як пишуть роботи за кордоном. Там дійсно є доступ до практичних дослідів, адже без практичного застосування – навіщо така наука взагалі? Я питав – скільки ж часу можуть вони писати роботи і чи були випадки, що роботи не були написані? Мені відповіли, що всі, хто йде в аспірантуру, завершують свої роботи. Не завжди це займає 3 роки, як у нас. Іноді 8-10 років, а може і більше. Але якщо це дійсно цікаво, то чому б і ні. Якщо ж нецікаво, то навіщо цим займатись – варто кинути одразу. У нас же багато хто не захищається, і не завжди вони винні в тому. Просто не знаєш про що писати, і все. Звичайно, стипендію ніхто забирати не буде, хоча в умовах написано – якщо немає результату, то можуть забрати стипендію. На практиці таке не діє.

Зараз стали дуже популярними гуманітарні напрямки. Це, я вам скажу, взагалі щось цікаве. Пишуться роботи, які не представляють жодної практичної цінності, захищаються кандидатські, докторські і т.д. Навіть без формул, навіть без нічого. Колись технічні спеціальності цінились набагато більше, а зараз, по суті різниці ніякої нема.

Я був присутній на деяких конференціях. Так ось, там дуже і дуже мало чогось такого, що б мало якусь прив’язаність до життя. Більшість пише так, аби від них відчепились, причому Ваше основне завдання – подати все в красивій формі, а чи потрібне це комусь – не дуже і важливо. Потрібно просто імітувати наукову діяльність.

Базова мета будь-яких досліджень - економічний ефект, простіше кажучи прибуток. Візьміть будь-яку роботу і скажіть: “Вона дала реальний прибуток”? Ні, скажете Ви. Тоді навіщо було її писати?