Blablacar – варто чи ні?
Вітаю.
Сьогодні знову будемо говорити про подорожі. Переді мною в останній час постає складне питання: чим краще доїхати з Польщі до України і в зворотньому напрямку. Та і часами по Україні потрібно їздити, але не завжди є автобуси.
Так ось, гіркий досвід останньої подорожі став причиною того, що я вирішив купити простий квиток на автобус і поїхати. Та все виявилось не так просто. Я забув, що зараз період відпусток і багато бажаючих їде до Європи в цей час. Звичайно ж, через Польщу. Отже, квитків на завтра вже немає і я не встиг їх купити.
Тож є два варіанти – або чекати до вівторка на наступний автобус. Останній раз він коштував приблизно 550 грн, точно не пам’ятаю.
Або їхати потягом-автобусом-потягом. Ось цей варіант мені не дуже подобається, оскільки білет до Коростеня для мене коштує десь 50-70 грн здається. А далі – потяг до Львова коштує аж 250 грн! Вже більше 300 грн лише доїхати до Львова. А далі – взагалі трагедія. Тому виходить дорожче, ніж будь-який інший варіант, і ще й жахливо незручно з тими пересадками.
Якщо ж говорити про blablacar, тепер я буду вибирати більш досвідчених водіїв з хорошими відгуками. Адже останній раз я вибрав нового користувача, який їздив лише кілька разів через blablacar, за що я і поплатився.
Але вибираючи blablacar, завжди є певний ризик.
Наприклад, Ви домовитесь з водієм, а в останній момент він не буде брати трубки. Або інше – авто може зіпсуватись в дорозі. Або найгірший випадок – ДТП, про таке і думати не варто, але все ж, їдучи в автобусі з білетом, у Вас буде хоча б якась страховка.
Тож вибирайте те, що Вам краще. Але скажу, що з часом все змінюється. Колись я писав, що їхати потягом найдешевше (коли потяг коштував 100 грн, а курс злотого був 2,5). Зараз же зовсім інша ситуація. Сподіваюсь, інформація була Вам корисною.
Яскрава подорож Польща-Україна
Цього разу з-поміж інших варіантів я вирішив вибрати поїздку через blablacar.
Все виглядало суперово, по дорозі до нас приєдналось багато цікавих людей: дальнобійник, художниця, дівчата з Erasmus. Було весело і час злетів дуже швидко. Коли я їхав потягом чи автобусом, очевидно, що такої чудової атмосфери не було.
Перетнули кордон дуже швидко. Навіть жодних речей не перевіряли.
Але біда була не в цьому. За 17 км до Львова зіпсувалось авто, і, як виявилось, відремонтувати на місці було неможливо.
Очевидно, що даний вид транспорту я вибрав тільки тому, що я мав досить багато багажу. І ось в один момент нам потрібно було шукати попутку або будь-що інше, а сам автомобіль треба було дотягнути до сервісу. Дівчата з Erasmus’у зловили попутку досить швидко, я ж вирішив трохи почекати – може б і вирішилась проблема.
Нам допоміг якийсь львів’янин, який їздив без номерів) Допоміг дотягнути авто до сервісу, а нас підкинув до Львова. Звичайно, це був не акт щирої допомоги, тільки спосіб заробити якусь копійку. Але, щиро кажучи, його було шкода. І ще він казав, “ви охуєєте, бо мій двигун жере масло”. Запах і дійсно був жахливий. Задні двері мали такий жахливий стан, що я думав постійно, що випаду звідти ))) Але якось доїхали. По дорозі ми 2 рази зустрічали ДАІшників, які тільки сигналили, що означало “привіт”. Наш водій сказав, що це його знайомі. Хоча таке авто на вулицях – це справді небезпечно. І тут я зрозумів. Ми насправді в Україні.
Але інших варіантів не було. Мої спроби зупинити якесь авто були марними, хоча було видно, що я з багажем і наше авто зіпсувалось. Коли я питав у кількох людей, чи їдуть вони до Львова (15 км залишалось), ніхто навіть і не думав запропонувати допомогу. Прикро, нічого не скажеш.
І ось, я був нарешті у Львові і звідти до Житомира дістався вже автобусом. Моя виснажлива, але яскрава подорож закінчилась.
Але вже в неділю повертаюсь назад до Польщі. І мабуть, цього разу не через blablacar, а звиклим автобусом 