Сон уві сні
Вперше в житті мені приснився сон уві сні, при чому я був на 100% впевнений, що я прокинувся, а потім знову засинав. Хтось намагався мене розбудити, а я далі спав.
Коли ж я прокинувся насправді, то очевидно, що нікого і близько не було.
Найцікавіше в тому всьому, що перед цим я довго не міг заснути. Можливо, я так і не звик до нового місця проживання, а можливо щось мене постійно турбує.
Blablacar – варто чи ні?
Вітаю.
Сьогодні знову будемо говорити про подорожі. Переді мною в останній час постає складне питання: чим краще доїхати з Польщі до України і в зворотньому напрямку. Та і часами по Україні потрібно їздити, але не завжди є автобуси.
Так ось, гіркий досвід останньої подорожі став причиною того, що я вирішив купити простий квиток на автобус і поїхати. Та все виявилось не так просто. Я забув, що зараз період відпусток і багато бажаючих їде до Європи в цей час. Звичайно ж, через Польщу. Отже, квитків на завтра вже немає і я не встиг їх купити.
Тож є два варіанти – або чекати до вівторка на наступний автобус. Останній раз він коштував приблизно 550 грн, точно не пам’ятаю.
Або їхати потягом-автобусом-потягом. Ось цей варіант мені не дуже подобається, оскільки білет до Коростеня для мене коштує десь 50-70 грн здається. А далі – потяг до Львова коштує аж 250 грн! Вже більше 300 грн лише доїхати до Львова. А далі – взагалі трагедія. Тому виходить дорожче, ніж будь-який інший варіант, і ще й жахливо незручно з тими пересадками.
Якщо ж говорити про blablacar, тепер я буду вибирати більш досвідчених водіїв з хорошими відгуками. Адже останній раз я вибрав нового користувача, який їздив лише кілька разів через blablacar, за що я і поплатився.
Але вибираючи blablacar, завжди є певний ризик.
Наприклад, Ви домовитесь з водієм, а в останній момент він не буде брати трубки. Або інше – авто може зіпсуватись в дорозі. Або найгірший випадок – ДТП, про таке і думати не варто, але все ж, їдучи в автобусі з білетом, у Вас буде хоча б якась страховка.
Тож вибирайте те, що Вам краще. Але скажу, що з часом все змінюється. Колись я писав, що їхати потягом найдешевше (коли потяг коштував 100 грн, а курс злотого був 2,5). Зараз же зовсім інша ситуація. Сподіваюсь, інформація була Вам корисною.
Буду сумувати за тобою
Так говорить чи не кожен студент Erasmus, який залишає Польщу, і, можливо ніколи туди і не повернеться. У багатьох з них кінець перебування закінчується сльозами, а потім після повернення додому вони деякий час вставляють фото і пишуть одне одному “я сумую за тобою” і в такому дусі.
Я теж в цьому році закінчую університет і цілком можливо, що залишу назавжди місто, де навчався, і ніколи не повернусь. Але обіцяю, я не буду плакати в такому разі. Завтра буде інше місце, інші друзі, а пройде якийсь час, і попередні друзі просто забудуться. Так, якийсь період я буду згадувати їх. Але час лікує рани і сподіваюсь, згодом все забудеться.
Потрібно рухатись вперед та іноді необхідно вимкнути свої емоції. Я теж спочатку мав проблеми, коли повертався додому раз на кілька місяців, але зараз я вже більш стійкий. Сьогодні одне місце, завтра буде інше. Таке життя. Не варто сидіти на одному місці, варто розвиватись.
Чи буду я шукати роботу і залишатись в Польщі? Поки я не вирішив, але я повернувся додому на кілька днів, щоб спробувати прийняти це важливе для мене рішення. Слідкуйте за новинами, щоб дізнатись 
Всього хорошого!
Яскрава подорож Польща-Україна
Цього разу з-поміж інших варіантів я вирішив вибрати поїздку через blablacar.
Все виглядало суперово, по дорозі до нас приєдналось багато цікавих людей: дальнобійник, художниця, дівчата з Erasmus. Було весело і час злетів дуже швидко. Коли я їхав потягом чи автобусом, очевидно, що такої чудової атмосфери не було.
Перетнули кордон дуже швидко. Навіть жодних речей не перевіряли.
Але біда була не в цьому. За 17 км до Львова зіпсувалось авто, і, як виявилось, відремонтувати на місці було неможливо.
Очевидно, що даний вид транспорту я вибрав тільки тому, що я мав досить багато багажу. І ось в один момент нам потрібно було шукати попутку або будь-що інше, а сам автомобіль треба було дотягнути до сервісу. Дівчата з Erasmus’у зловили попутку досить швидко, я ж вирішив трохи почекати – може б і вирішилась проблема.
Нам допоміг якийсь львів’янин, який їздив без номерів) Допоміг дотягнути авто до сервісу, а нас підкинув до Львова. Звичайно, це був не акт щирої допомоги, тільки спосіб заробити якусь копійку. Але, щиро кажучи, його було шкода. І ще він казав, “ви охуєєте, бо мій двигун жере масло”. Запах і дійсно був жахливий. Задні двері мали такий жахливий стан, що я думав постійно, що випаду звідти ))) Але якось доїхали. По дорозі ми 2 рази зустрічали ДАІшників, які тільки сигналили, що означало “привіт”. Наш водій сказав, що це його знайомі. Хоча таке авто на вулицях – це справді небезпечно. І тут я зрозумів. Ми насправді в Україні.
Але інших варіантів не було. Мої спроби зупинити якесь авто були марними, хоча було видно, що я з багажем і наше авто зіпсувалось. Коли я питав у кількох людей, чи їдуть вони до Львова (15 км залишалось), ніхто навіть і не думав запропонувати допомогу. Прикро, нічого не скажеш.
І ось, я був нарешті у Львові і звідти до Житомира дістався вже автобусом. Моя виснажлива, але яскрава подорож закінчилась.
Але вже в неділю повертаюсь назад до Польщі. І мабуть, цього разу не через blablacar, а звиклим автобусом
Фіктивні контрольні в польському вузі
Сьогодні хочу розказати про цікаві речі, з якими стикався неодноразово в польському вузі.
На одному з предметів нам запропонували самим вигадати контрольну роботу і самим розв’язати. Викладач пояснив це тим, що може бути контроль час від часу, і це необхідно. Так би й не давав взагалі :D
На іншому предметі ми діставали тест, відповіді на який можна віднайти досить легко, користуючись інтернетом. На першій такій контрольній я просто не мав інтернету на телефоні, тому і не здав. А вже на перездачі і на другій такій контрольній Google зробив свою справу. Смішно, чи не так? Особливо коли я зрозумів, що викладач абсолютно не звертає уваги на студентів. Мовляв, списуєте собі то і списуйте. Я аж не вірив, що так може бути.
Піком маразму став тест з 20 питань, відповіді на які всі знали (отримали код завчасно). Найцікавіше в цьому всьому те, що я не здав тест, а на перездачі отримав лише 3,5 … Питання кожного разу були ті самі, і я знав, який буде тест.
Ну і навіть на 5-му курсі ми щотижня пишемо контрольну. Принцип такий само, про який я розповідав трохи раніше. Відшукати в Google і переписати. В минулому році хоча б нормальний викладач був, просто робив список присутніх, і хто ходив на всі заняття, діставав автоматом 3. Мабуть, і з цього предмету, який я маю зараз, можна було б зробити те саме замість написання фіктивної контрольної кожного разу.
Про хабарництво можете говорити все що завгодно. Щиро кажучи, я не зустрічав таких випадків, але суб’єктивне оцінювання зустрічав 
Відсутність корупції далеко не гарантує високий рівень освіти) Наведені вище факти свідчать про те, що у польських університетах далеко не все гладко. Чим більше навчаюсь, тим більше переконуюсь в досить низькому рівні освіти, яку надає мені мій університет :( Звичайно, це аж ніяк не говорить про загальний рівень освіти. Але це мій реальний досвід, а не тільки позитивна інформація і захоплення, про які ви могли читати на інших інтернет-сторінках.