Перейти до вмісту

Повідомлення з категорії 'Моє життя'

4
Сер

Мій час ще настане

Завтра я прокинусь – і мені нікуди не потрібно йти. Ні, не через те що завтра субота. Так повторюється кожного дня. І не тільки влітку… Мобільний телефон не дзвонить майже ніколи, він мені мабуть і не зовсім потрібен.

Одне питання – чи може так бути завжди?  Звичайно, ні. Колись все зміниться.

Я планую почати подорожувати, але для початку треба трохи заробити коштів. Хоча зараз, часто подорожують навіть і без грошей :) Тим же автостопом)

Сидіти на одному місці досить важко, та ще й при тому, що мене особливо вдома нічого не тримає.

А ще я хочу багато заробляти) Ось над цим треба подумати більш серйозно :) І тут не обов’язково конче знайти якусь роботу. Просто потрібно придумати ідею :)

Як я собі задумав в спорті, нехай так буде і в житті. З кожним разом робити більше і більше. А не вдається, так і буде. Головне не кидати спорт. В спорті можна бути багато років без прогресу, не всі ж чемпіонами стають. Але важливо не це, важливо ніколи не кидати і просто йти до мети. Можливо, я ніколи і не досягну того, чого хочу, але старатись потрібно.

Якщо сьогодні не вийшло, наступного разу вийде. Мій час ще настане.

31
Лип

Їду на фестиваль “Захід 2012″

Ну ось, закінчується другий місяць літа. Залишається зовсім мало – 1 місяць. Щоб просто так не втратити літо, я все ж таки вирішив поїхати на фестиваль Захід. Буду радий зустріти і Вас там – контактуйте (пишіть в коментарях, залишайте трекбеки). Всім, хто їде, бажаю класно відпочити, а мені, думаю, має теж сподобатись ;) З нетерпінням вже чекаю :)

Фестиваль ЗАХІД – одна з найбільших та найпотужніших мистецьких подій країни. Фестиваль проводиться з 2009 року на Львівщині. Як і минулого року, ЗАХІД 2012 відбудеться у колишньому дитячому таборі Сонячна Галявина в Родатичах неподалік від Львова 17-19 серпня

ЗАХІД – фестиваль, що нас об’єднує. Міжнародний фестиваль ЗАХІД 2012 збере найкращі українські, білоруські, молдовські, австрійські гурти. Проте незмінною залишається основна програма та ідея підтримки українського мистецтва та культури. Просторі поля всіяні травами, прохолода лісу, освіжаюча вода озер, життєдайне сонце – все навколо сприяє позитивному настрою. І посеред цього – сцени, з яких лунає музика. Фестиваль об’єднує особистостей, які люблять свою творчу справу! І це ще не все! Відпочинку сприяє польова кухня, виставки рукоділля, літературні читання, майстер-класи з різних ремесел та ваші однодумці, які теж насолоджуються дружнім фестивальним настроєм.

ЗАХІД – найкраща традиція фестивального літа. Цьогорічний ЗАХІД змусить тисячі сердець битися разом. Добираючись з усієї України автостопом, автобусами та машинами, серця у пошуках вільного духу зустрінуться тут, на території свободи, щоб розділити музичне щастя та дружбу. Без масок буденного життя, забувши про роботу та статуси – сюди варто приїхати, щоб відчути себе вільним і бути поруч із справжніми людьми.

Кожного року на фестиваль ЗАХІД приїжджають великі компанії, адже з друзями відпочивати краще та веселіше. Тому: дізнався сам – повідом друга, збираєте компанію та вирушаєте за пригодами, які будете згадувати цілий рік до наступного фестивалю.

Учасники ЗАХОДУ 2012: Ляпис Трубецкой, Бумбокс, Zdob Si Zdub, Крихітка, Тартак, Тол, Rocky Leon, Роллікс, Тостер, Qarpa, O.Torvald, Анна, Тінь Сонця, Atmasfera, Брем Стокер, the Вйо, Крамбамбуля, Пан Пупец, Гуцул Каліпсо, Флайzzzа, Серцевий напад, Bandurband, Фіолет, Оратанія, Dance Party. Dance! Dance!

Загалом – більше 50 гуртів на 3 сценах.
Також: література, театр, майстер-класи

29
Лип

Йшов додому ввечері

В правій руці банка REVO або пива, в лівій – цигарка. Або навпаки. Типова картина школяра старших класів, який пізно ввечері йде в нічний клуб Каньон в Житомирі. Я проходжу повз.

А я йду після тренування з сумкою за плечима). Відпрацював сьогодні досить добре. Відчуття дуже хороші. Важке тренування – викладаєшся на 100% – пітнієш – потім теплий душ – кайф!  І повертаєшся додому нічним містом. На вулиці сьогодні було дуже тепло – хороша погода. Ось від чого я отримую задоволення.

А ще по місту купа п’яних, а за себе я ніби трохи гордий :). Я кажу собі – я сильний. І на наступному тренуванні я зможу більше, чого б мені це не коштувало. Я ніколи не кину спорт!

Я не ходжу по клубам – це тупікова точка розвитку молоді.  А для мене це ще більша мотивація. Я дивлюсь на людей, яким нічого не потрібно. Трохи самотньо почуваюсь, ніби і трохи незадоволений, але знаю, що мені це щось повинно дати. Спорт для мене став досить важливим.

25
Лип

Що робити далі?

Останній рік в мене проходить, м’яко кажучи, не дуже добре. Я намагаюсь зрозуміти, чого я хочу, час іде, можливості втрачаються.

Думаю, що все зміниться, колись… Але не все так просто.

Здавалося б, щоб день пройшов не дарма, потрібно хоча б щось зробити.  А в мене були дні, коли абсолютно нічого не робив :( Отже, це просто витрачений час, про який можна тільки жалкувати, а згадати не буде чого.

Зараз майже 4 години ночі, а я не хочу спати. Постійно про щось думаю, не розумію чому. Хочеться про все забути. Можливо, варто кудись поїхати на певний час – розважитись, і всі проблеми пройдуть?

А друзі – взагалі окрема тема, у мене зовсім немає друзів, але я чомусь їх і не шукаю. Скажете, такого не буває? А я скажу Вам, що буває. Наприклад, якби я зараз зник (наприклад, кудись поїхав би), то навряд чи б про мене хтось згадав. Але тут є і свій плюс – я можу поїхати, наприклад, за кордон, і я нічого не втрачу. Не буде практично за ким і сумувати. Ось…

А завтра я знову не прокинусь раніше 12-ї. А коли прокидаєшся пізно, вже і робити нічого не хочеться.  Просто далі хочеться спати…

Що ж робити далі?

Якось змусити себе встати рано, навіть почати бігати. А часу з’явиться значно більше і вже зможу щось робити. Задумав багато, але фактично не роблю нічого. Шанси змінити все були, та ще й будуть, але чомусь завжди я їх втрачаю.

Чомусь не хочу змін, хоча Ви й зрозуміли – тим, що зараз маю, не сильно задоволений.

22
Лип

Підтягнувся 17 разів

З кожним разом все краще і краще, більше і більше. Якби я поставив суто ціль – більше підтягуватись, мабуть би дійшов до 20 разів. Головний чинник успіху – циклічність. Потрібно кожного дня працювати, якщо хочеш чогось досягти. І такі принципи діють у всьому. Причому результат не завжди приходить одразу. Потрібні роки. Я наприклад, років 3-4 назад не вмів підтягуватись взагалі :)