Відгуки від читачів блогу
Насправді мій блог існує вже досить довго. Колись це був суто копі-паст без жодної корисної інформації, але з часом я став намагатись писати сам. Наскільки це в мене виходить, це вже інше запитання, але головне не це. Блог містить багато цікавої вузькопрофільної інформації, в основному це проблеми, з якими я безпосередньо стикався. Тобто, кому це дійсно потрібно, інформація безцінна, адже дозволяє зекономити багато часу, а іноді і грошей 
В останній час я отримав кілька схвальних відгуків від читачів, це дуже приємно, саме це мотивує мене писати надалі, адже з реклами я заробляю мізер. Так, залишається тільки моральне задоволення від самого блогу=)
Як подати документи на апостиль?
Привіт всім. Хотів поділитись власним досвідом, адже вчора сам подавав документи на апостиль.
Для початку розкажу що таке апостиль?
Апостиль – це штамп розміром не менше 10х10 см, що проставляється або на документі, або на окремому спеціальному аркуші, який прошивається разом із документом. З 1 жовтня 2011 року МОНмолодьспорту введено додатковий захист при оформленні апостиля. Тепер у правому верхньому кутку штампа апостиль повинен містити голографічне зображення розміром 13х25 мм, на якому відтворено Герб України і назву Міністерства.
Для чого потрібен апостиль?
Якщо Ви плануєте продовжувати навчання за кордоном (наприклад в країнах Європейського Союзу), то в більшості випадків з Вас будуть вимагати апостиль, як підтвердження того, що Ваш документ – справжній. Якщо говорити про атестат, то ніби є договір з ЄС, що на ньому апостиль не потрібен, хоча насправді його всеодно вимагають і нікуди від цього не дінешся.
Я ж подавав на апостилювання диплом бакалавра, для того, щоб претендувати на вступ до магістратури (хоча в мене є і український диплом магістра).
Що для цього потрібно? Як подати документи на апостиль?
Хочу одразу сказати, що в останній час розвелось дуже багато посередників, які займаються цим питанням. Так мало того, що за сам документ платити потрібно достатньо багато, то ще й плати посереднику. Але люди всеодно платять. Отже, документи потрібно подавати безпосередньо в цю компанію: Інформаційно-іміджевий центр (сайт – apostille.in.ua), м. Київ, вул. Павловська, 26/41.
Бажано зареєструватись на сайті apostille.in.ua, як мені сказали, це трохи пришвидшить процес подачі. Але можна подати і на місці, де через спеціальний термінал Ви вводите свої персональні дані і номери документів, вибираєте країну-призначення документів і т.д. Після цього Вам видають номер – і Ви слідкуєте на табло, поки черга дійде до Вас. Десь півгодини-годину чекати.
Не забудьте зробити по 2 ксерокопії кожного документу (я забув – прийшлось робити копії за 1 грн 
). Розрахуватись за послуги можна прямо на місці (Вам пропонують ціни і строки виконання, якщо Вам “горить” – то ціни просто зашкалюють!).
Отже, може бути 4 варіанти для подачі:
Одразу скажу саму вартість, наприклад диплом бакалавра + додаток до нього (це як 2 документи!) обійшлися мені в 273 грн, причому дали документ просто, що сплачено, навіть цієї суми не зазначено. Все має бути готове аж через 10 робочих днів, якшо з вихідними, то через 14 днів (2 тижні). Хочу сказати, що робити швидше – значно дорожче, а робити за 40 днів – це не буде набагато дешевше. Тому 10 днів – оптимальний термін.
1 – дистанційна подача документів. Ви відправляєте Новою Поштою документи з доставкою в офіс компанії “Інформаційно-іміджевий центр” в Київ. Крім усього, заповнюєте додаткові заяви.
Переплата складає: +60 грн за кожен документ, +60 грн за те, що вони відправлять Вам документи назад, та і крім цього +80 грн доставка Новою Поштою (якщо рахувати склад-двері+ двері-склад). За 2 документи виходить переплата 250-260 грн. А сума виходить більше 500 грн)
2 – подача через посередника. Для цікавості питав в одного із посередників (насправді їх багато) у м. Житомирі – сказали 550 грн. Але нічого більше від Вас не вимагається – заплатили гроші – і через певний час забрали.
3 – приїхати самому і на місці подати. Мені більш-менш нормально, адже я живу в Житомирі, а це не так і далеко від Києва. Втім, на дорогу теж потрібно буде витратити 2 рази по 80 грн = 160 грн. В сумі все вийде десь 430 грн. Якщо ж Ви живете досить далеко від Києва, то гляньте в сторону інших варіантів подачі.
4 – мати знайомого в Києві, відправити йому документи Новою Поштою (послуга склад-склад). Це буде десь 16-17 грн. Знайомий приймає документи, подає їх замість Вас і через 10 робочих днів шле Вам їх назад. В сумі Ви витратите лише 35 грн + витрати на транспорт Вашого знайомого + можете йому заплатити за це все (зрозуміло, що на це витрачається час). Всеодно буде дешевше, ніж їздити самому. Але потрібно розуміти, що приймають документи там лише з 9-30 до 13-00 з понеділка по четвер, тому знайти того, хто б займався цим всім в такий час досить складно. Але якшо буде займатись, то сума виходить десь 310 грн.
Якщо чесно, я не розумію, за що такі гроші. Якщо заплатиш ще більше, то можна зробити і за кілька днів, ще більше – то і за 2 години. Бюрократія “зашкалює”. Адже витрати на чорнило та голограму – сущі копійки. А подивитись, чи є диплом в базі – на це секунди потрібні. Просто сплачується ніби своєрідний податок державі. Ідіотизм) Але якщо потрібно – то нічого вже не поробиш.
Настав час для змін
Так складається, що поступово те, чим я займаюсь стає приносити все менше і менше результату. З дня у день роблю практично те саме, багато часу проводжу за комп’ютером, звичайно не в пошуку розваг, а в сподіваннях знайти те, чим буду займатись надалі.
Одна із головних ідей – сайти, інтернет-реклама, – приносить стабільно мізерний прибуток, хоча головний плюс такої роботи – мінімум відповідальності. Так, з часом щомісячний прибуток зростає, але не настільки, скільки б хотілось. Якщо говорити про контекстну рекламу, то проблема одна – мало українських рекламодавців, через це і досить низький процент віддачі. Тому варто задуматись про те, щоб писати також і на іноземних мовах.
Але всеодно, така робота – радше підстраховка, ніж основний заробіток.
Що ж я вирішив робити? Хочу спробувати поїхати за кордон, адже маю практично всі можливості. Сподіваюсь, що скоро вже буду мати на руках ту довгоочікувану “карту поляка” + візу в Польщу, одна надія на неї. Адже за 2 роки в Україні я, на жаль, не знайшов нічого цікавого.
Те, що пропонували по спеціальності (якщо слідкуєте за блогом, то Ви мабуть читали) – це просто плакати хочеться. В кого є якісь зв’язки, наприклад родичі – той і зможе зачепитись. А так просто ти нікому не потрібен – та й що цікаво, що на брудну роботу з невеликою зарплатою ще далеко не всіх брали, вибирали серед магістрів, це при тому що 99% робітників там були просто після школи 
Хотів вступати в аспірантуру, але мене навіть не допустили до екзаменів, такі часи настали – хабарництво, бруд і т.д. – кому ти потрібен зі своїми знаннями. Та і, чесно кажучи, якби навіть поступив, то нічого хорошого це б не значило. Так хоча б є потенційна можливість чимось зайнятись, а так би вже з дня у день ходив би в той університет без особливих перспектив. Ну була б якась стабільна зарплата, та хіба ж у цьому щастя?
Так ось про що я хотів написати. Планую вступати на навчання в Польщу в магістратуру, адже хочу мати їхній диплом. Можливо це нічого і не дасть, але з нашим дипломом я точно там нікому не потрібен, хіба що так само на якусь брудну роботу, такий варіант я відкладу краще на кінець, коли всі інші можливості будуть вичерпані.
Але, як виявилось, це не так і просто. Буду старатись
Фашизм – головна проблема. Антифашистський мітинг в Житомирі
Кілька днів тому в Житомирі відбувся антифашистський мітинг, на який примусово “зганяли” всіх студентів. Як мені сказали, погрожували проблемами з сесією та стипендією. Звучить як нонсенс звичайно, але на акції дійсно було дуже і дуже багато студентів. Вони не зовсім розуміли, для чого вони туди йшли, але були списки і відмічали тих, хто не прийшов.
Не раджу купувати на Aliexpress
Привіт всім. Нещодавно, купуючи на Aliexpress, я був неприємно вражений.
На цьому майданчику я вже достатньо довго, маю хорошу репутацію покупця і багато відгуків. В більшості випадків все проходило без жодних ексцесів.
Але якось вийшло так, що потрібно було замовити телефон, а він був вже знятий з виробництва, тому у більшості продавців його не було в наявності.
Згодом я все ж таки знайшов потрібну модель і заплатив. Що цікаво, не було вказано або я не звернув уваги на термін обробки замовлення. Коротше, відправили лише через 15 днів. Чорт з ним, я думаю, головне що модель та, що мені потрібно.
Як виявилось після отримання, модель зовсім не та (зрозуміло, що висланий був дешевший телефон, який був в наявності і у всіх інших, тому мені б за кілька днів його без проблем вислали б). Про те, чим саме відрізнялися телефони, я детально розписав, відповідно подав скаргу (dispute). Зрозуміло, що продавець був просто “на морозі”, чекав, поки проблему передадуть в арбітраж. І ось, пройшло немало часу, і проблема потрапила у центр з вирішення суперечок (complaint center).
Мене знову попросили надати докази, я відправив. І через кілька днів без жодної відповіді – платіж передали продавцю. Знаєте, після цього випадку в мене пропало бажання там купувати. Це абсолютне кидалово (раніше якось вирішувалось таке, але так, щоб жодного центу не компенсували, здивуванню нема меж) ! Особливо Aliexpress від Аукро нічим не відрізняється. Але ж на Аукро іноді можна хоча б дізнатись адресу (якщо продавець її вказав вірно) і “набити морду” кривднику або ж “накатати” заяву в міліцію. У випадку з китайським аукціоном – дзвонити хіба що в трубу :D Навіть служби підтримки як такої немає.