Новий митний кодекс – як він вплинув на швидкість доставки? Митний контроль Укрпошти
Новий митний кодекс діє з червня 2012, а останні поправки до нього були близько місяця назад. Але суть не в цьому. Типу наголошували на тому, що буде спрощений митний контроль, таким чином посилки будуть приходити швидше. Але насправді все не так вже і добре. За останній час у мене загубилось (чи вкрадено) 2 посилки, і швидше за все – вина в тому української митниці. А можливо, вони затримуються (чи може посилка йти 3 місяці?).
Що змінилось в цьому кодексі? Практично нічого. Читав, що змінився список дозволених товарів (що за безглуздя?). Також. змінився ліміт (з 200 до 300 євро – точно зараз не можу знайти). Що ж дає цей ліміт? По суті справи, посилки, вартість яких менша 300 євро, не потрапляють під митний контроль. Але замовляють і значно дорожчі товари – ноутбуки, телефони і т.д.
У нас є такий “косяк” в цьому законодавстві (на практиці) – якщо відправляється укрпоштою чи EMS, тобто державними службами, то в більшості випадків Ваші товари не підпадають під митний контроль, і не зовсім важливо, яка їх реальна вартість. В декларації можуть вказати занижену вартість, і на цьому все. Розпаковувати будуть лише, якщо будуть підозри. Якщо ж Ваша посилка йшла як дрібний пакет, то в 99% випадків її не будуть чіпати.
А ось якщо товар відправлено кур’єрською службою, то Ви в 99% випадків потрапите під митний контроль і не тільки. Потрібно заплатити за радіологічний, екологічний контроль, ПДВ і ще якісь платежі (повний список не скажу) =). Крім того, стояти в чергах і т.д. Тому часто навіть легше повернути такі посилки назад. Терміново можна доставляти лише важливі документи. В цьому є сенс. В інших випадках – краще не ризикуйте. Довести щось дуже складно (мовляв, вартість не перевищує певну суму) – вони порахують все, як вони хочуть і зроблять все можливе, щоб Ваш товар попав під конфіскат.
Але потрібно розуміти, при доставці державною поштою, ніхто не дає жодних гарантій про отримання Вами посилки. Продавці наголошують, що в разі втрати посилки, її вартість Вам не буде компенсовано. Головний нюанс в тому, що реальних строків доставки також ніхто не може гарантувати (мені йшло іноді по 2 місяці).
Кур’єрські ж служби можуть доставити за кілька днів, так і замовляє цивілізована Європа та інші країни. А в нас повна бюрократія. Хтось один раз замовить так – і більше ніколи в житті не захоче. І ніхто не буде питати, чи коштує Ваша посилка 100 євро, чи 300.
Доречі, списки дозволених/заборонених товарів – теж цікава річ. Особливо цікаво, коли Ви намагаєтесь відправити китайський телефон на ремонт, а Вам кажуть – що туди заборонено відправляти телефони. Коли Ви кажете, що Вам всеодно і відправляєте, часто все нормально доходить. Але іноді, казали, що посилки повертаються, і вартість відправки не компенсується (тобто, знову ж таки, українська митниця не випускає товар навіть за кордон – і повертає Вам). Хоча приймаюча сторона ніколи б не відмовилась від таких посилок.
Коротше, все це не дуже мені подобається, особливо коли втрачаються посилки, а отже і втрачаються живі гроші.
Проблеми з доставкою DHL Global Mail з iHerb.com
Я замовляв посилку на iHerb наприкінці жовтня, але й досі не отримав її. Я вже думав, можливо просто вкрали мою посилку на українській стороні. Адже у США вона відслідковувалась, а як тільки покинула межі штатів – перестала трекатись. Власне, так відбувається з усіма посилками DHL Global Mail, адже по суті вони йдуть без трек-номера (та й iHerb повідомляє, що у разі їх втрати Вам нічого не компенсують). Але все виявилось не так просто. Багато покупців, таких само як я, теж не отримали свої посилки.
Останнім часом (кінець вересня-листопад) доставка авіапоштою DHL Global Mail відбувається зі значною затримкою або взагалі з втратами посилок. На форумі любителів айхерб вже ціла дискусія з приводу причин, а головне – наслідків. Кому не прийшли замовлення з кінця вересня по початок листопада 2012, варто написати в службу підтримки (хоча мені тільки і відповідають – чекайте, ми сподіваємось, що Ви отримаєте свою посилку) або в темі на спеціалізованому форумі. Потрібно писати користувачам (ви знайдете в тій темі), які збирають всю інформацію від всіх “кинутих” покупців, і будуть потім передавати її в iHerb (з 1 по 13 січня 2013), по результатам цього і будуть вирішувати, кому що компенсувати, а кому ні.
Поставтеся відповідально до цього, не намагайтеся включити в список отримані посилки – DHL буде його перевіряти, недобросовісним покупцям довічний бан на Айхербі. Також утримайтеся поки від негативу на адресу магазину Айхерб в мережі. Вони, схоже, цілком серйозно пішли на зустріч. Немає гарантії, що повернуть усім без винятку, але наберіться терпіння, вони збираються це зробити. Також можливо скоро введуть трекову доставку в Україну! Це безумовно приємна новина! Але зрозуміло, що трекова доставка буде дорожче, але зате Ви гарантовано отримаєте свою посилку.
Чому не варто ставити ОС linux ?
З кожним разом, коли я тестую нову збірку Linux, я намагаюсь знайти аргументи, щоб перейти на нього. Так, працює загалом досить швидко. Гарний інтерфейс. В останніх збірках багато можливостей вже доступні з коробки, багато драйверів і програм вже встановлено.
Але на лінуксі не буває, щоб все встало одразу і нормально. Навіть драйвери повноцінно не працюють.
Наприклад, як вибрати налаштування при друку, якщо драйвер принтера є тільки під віндовс. Ну з дефолтними налаштуваннями друкує і в лінуксі, але ж це не вихід. Якщо я хочу фото надрукувати, чи вибрати тип паперу. Власне, для певних пристроїв просто не можна знайти повноцінних драйверів з опціями. Просто дефолтні.
Друга річ. Відкриваю таблиці Excel, а виявляється – все з ніг на гору перевернуте. Тобто Microsoft Office частково несумісний з лінуксовським аналогом. Часто злітають таблиці і поля. Тобто, мені скинули роздрукувати реферат чи курсову, а я роздрукував все з іншими полями і рамки поз”їжджали.
Та це ще й не все. WebMoney кіпера під лінукс немає ж – і перенести свій аккаунт вже не можна. Потрібно створювати новий аккаунт. Для мене це теж важливий аргумент. Вебмані ID прив’язаний до багатьох сайтів, і змінювати його я вже не хочу.
Також працюю з деякими програмами, чітко заточеними тільки під Windows, наприклад Corel Draw. Через емулятор вони можуть і не працювати. Та і суть тоді ставити лінукс + емулятор.
Ігри само собою не працюють, але чорт з ними. Вони і не потрібні. Для мене це не аргумент.
Але проблеми на цьому не закінчуються. Попутно у Вас можуть виникати проблеми, вирішити які не так і просто. Добре, що зараз є інтернет – і можна пошукати інформацію по форумах, але чи потрібно на це витрачати час?
Що робити далі? В Україні чи за кордоном?
Ніякого кінця світу не сталось, а отже потрібно жити далі. Але я й досі не можу зрозуміти, чого я насправді хочу.
Власне, напрямків поки два – або шукати щось в Україні, або їхати за кордон. Є можливість отримати карту поляка, але з першого разу отримати її не вдалось. Наступного разу буду готуватись краще. Можливо ця карта і стана перепусткою в Польщу, а потім кудись далі. Але чим займатись в Польщі? Шукати одразу роботу чи вступати в якийсь вуз на навчання? Навіть не знаю, з чого почати.
А чим можна займатись в Україні, не зовсім зрозуміло. По спеціальності нічого хорошого не пропонували. Ніби і роботи купа, але пропозиції були жалюгідні. Після 5 років навчання тобі пропонують йти майстром (це майже як робочим звичайним) і працювати з 8 ранку до 8 вечора за 1,5 тисячі гривень. Погодьтесь, краще вже взагалі не працювати. Можна спробувати шукати якийсь безглуздий варіант – будь-яку роботу, але тут я знову не можу ніяк зрозуміти, що саме я хотів би знайти. Охоронцем чи продавцем? Теж не дуже хороші варіанти 
Відкривати свій бізнес? Хороший варіант, та не для України.
Зараз я починаю задумуватись, а можливо я не ту спеціальність вибрав? І водночас задаю собі зустрічне запитання: “А що б змінилось, якби я закінчив інший вуз або інший факультет?”. А нічого б не змінилось. Я вже раніше писав, що в більшості випадків навчання в Україні – просто ілюзія. Я навчався досить добре, але якихось дивідендів з того абсолютно не отримав. Можливо і є в Україні кілька нормальних вузів, але в більшості випадків ситуація у випускників аналогічна, як і у мене. Або йдуть на будь-яку роботу за мізерну зарплату, або взагалі нікуди не йдуть.
Також яскравий приклад того, що вуз не головне – це те, що іноді я бачу випадки, коли певні міжнародні стипендії або програми виграють випускники простих вузів. Навіть в нашому вузі є такі. Та ж сама картина виходить, що і у звичайному житті. Якщо вчасно мені вдалося б поїхати за кордон, то все було б куди краще. Зараз ніби можливості і залишаються, але я вже відчуваю, що свого часу дуже хорошу можливість втратив. Нічого вже не повернеш. Тобто я сам, власними силами, міг виграти якусь стипендію – і поїхати. Чи то в Польщу, чи то в Німеччину. Наприклад, я був учасником програми DAAD у складі групи, а міг якось виграти і особисту стипендію. Але я і досі не знаю – чи буде там краще, ніж в Україні. Так, зарплати там високі, але для своїх. Тобто, щоб нормально жити, треба почуватись там як вдома, і, відповідно, щоб інші відносились до тебе як до свого, а не як до іноземного заробітчанина.
До чого я веду? Потрібно отримати європейський диплом і по ньому знайти роботу. Ось це ідеальний варіант. Другий варіант – просто знайти роботу – не дуже хороший, але іноді кращий, ніж шукати роботу в Україні. Але, щоб нормально навчатись, по-перше, потрібно знайти аналогічний вуз за Вашою спеціальністю, домовитись з ними, а по-друге, потрібен високий рівень знання мови (часто англійська мова дозволяє вступати в будь-яку країну, але всеодно потрібно знати або вивчити мову країни, куди збираєтесь їхати). Це я про тих, хто хоче після завершення вузу в Україні продовжувати навчання в Європі. Часто також потрібно шукати певні міжнародні програми (доречі, в мене на сайті в розділі Міжнародні програми є трохи інформації про це), які б виступали Вашим спонсором. Адже, хоча і навчання буває безкоштовним, всі інші витрати (проживання, харчування, проїзд) повинні сплачувати саме Ви (а за кордоном це все Вийде досить дорого).
Чому банкам вигідно видавати кредитки?
Мабуть, кожному з Вас, чи то при отриманні стипендії, чи зарплати – пропонували оформити кредитну картку. Зараз все більше і більше банків пропонують кредитку абсолютно безкоштовно. Хотілося б зрозуміти, чому їм це вигідно? Оскільки вони пропонують абсолютно безвідсотковий кредит на 20-30 тисяч гривень до 55 днів. Крім того, наприклад, ПриватБанк дає Вашому рефералу (агенту, який привів Вас – тому часто Вам можуть “напарювати” саме цю кредитку) 16 грн, а Вам 10 грн на бонусний рахунок кредитки.
А я розповім, чому банкам вигідно давати кредитні картки абсолютно безкоштовно. В першу чергу для тих, хто особливо на цьому розуміється.
Отже:
1. Якщо Ви оформили кредитку, можливо, Ви зацікавитесь в інших послугах даного банку. Ви повинні будете часто заходити у відділення, для того, щоб погасити платіж. В цей момент Вам можуть пропонувати депозит, страховку або будь-яку іншу послугу. Певний відсоток людей, користуючись кредиткою, паралельно користується й іншими послугами того ж самого банку.
2. Потрібно розуміти, що цими грошима можна тільки розрахуватись через термінал (торгівельну мережу). Якщо ж знімати їх готівкою, то буде шалена комісія. Наприклад, в Приватбанку (просто популярний банк – ніякої реклами) – це 4%. Я сам бачив, як люди похилого віку, особливо нічого не розуміючи, знімали в кредит гроші, і платили кожного разу 4%. Наприклад, одного разу мене попросили, щоб я допоміг зняти кошти. Я сказав, це ж буде аж +4% за цю послугу, на що мені відповідали – в мене зараз немає ні копійки, мені всеодно.
3. Психологічно неприємний момент. Залазити в боргову яму не кожен хоче. Я, наприклад, не хочу бути комусь винним, більше подобається просто класти гроші на картку і ними ж розраховуватись.
4. Пеня. Не завжди Ви можете встигнути погасити борг. Крім того, можна елементарно забути. Для таких випадків є особливі відмітки в договорі, якого немає 
За день може зніматись шалена пеня, і навіть незрозуміло яка сума, цього чітко ніде не зазначено. Якщо у Вас є депозит, можуть гасити цей “мінус” депозитом, або в крайньому випадку подавати в суд.
5. Зміна правил або тарифів. В будь-який момент можуть змінитись тарифи, Ви навіть і не будете знати про це. А потім Вам скажуть, мовляв, в договорі була відмітка, що банк може змінювати тарифи. Ось і все. І, наприклад, замість 55 днів, можуть обмежити строки до 30 днів. Також може змінюватись кредитний ліміт.
Мабуть, Ви і не підозрювали, що може бути стільки підводних каменів, але саме на цьому банки і заробляють. На обмані простих людей.