Куди піти навчатись?
Після завершення школи постає питання? Куди піти навчатись далі, та чи й варто взагалі. Навчатись безкоштовно чи за контрактом? Чи можна буде потім отримати роботу по спеціальності?
Запитань багато, часто приходиться вибирати не те, що хочеш. Адже іноді немає коштів, щоб заплатити за навчання, щоб жити в іншому місті, та й взагалі, чи потрібно за нього платити?
Зрозуміло, технічні спеціальності мають більше бюджетних місць, але економіка або право (гуманітарні спеціальності) більше приваблюють студентів. За технічними спеціальностями ніби більше роботи, але можна і взагалі нічого не знайти, при цьому не дуже важливо, що Ви закінчували.
А може Ви зрозумієте з часом, що спеціальність, яку Ви обрали, Вам зовсім не по душі. Багато випускників працюють зовсім не по спеціальності. Мене це теж ніби стосується…
Отже, що б я порадив Вам, якщо Ви поки навчаєтесь в школі? Вивчати іноземні мови. Або англійську, або якусь європейську, з перспективою поїхати на навчання за кордон. На всіх інших предметах акцентувати увагу менше. Наприклад, польську вивчити досить легко, також їхати туди не так і далеко на навчання. Можна вчити німецьку – це ще кращий варіант. Дехто вивчає англійську – з перспективою полетіти в США. Ось так взяти після 11 класу – і поїхати в університет за кордон. Чим не класний варіант?
Якщо ж Ви не розглядаєте закордонний варіант взагалі, то варто – або не вступати в університет взагалі, або вступати – там де легше, і паралельно працювати… Ось і все. Не думайте, що пішовши в “псевдопрестижний” вуз, Ви будете мати якісну освіту. Так, кілька вузів в Україні є непоганих, але за кордоном всеодно на кілька рівнів вище. Думайте самі, але все планувати потрібно завчасно! Удачі!
Загубилась посилка – УкрПошта
Мова йдеться про міжнародні відправлення, але звичайних це теж стосується.
На мою думку, без трек-номера взагалі не варто замовляти/відправляти. Тим більше у сумнівних продавців з аукціонів.
Але деякі інтернет-магазини відправляють тільки без трек-номера, типу iherb або asos.com, тож приходиться замовляти і так. Я замовляв і там, і там. Поки все доходило в повному обсязі 
Але, якби захотіли вкрасти, то зробили б це обов’язково, адже все грунтується на довірі, розписуватись ніде не потрібно, Вам просто вручають посилку по пред’явленню документу, що засвідчує особу. Поскаржитись на щось – взагалі нереально. Могли вкрасти – або частково, або повністю – на будь-якому етапі, частіше за все це відбувається вже в Україні.
Тепер розглянемо інший варіант – Ви замовили посилку з трек-номером, отримуєте, і відчуваєте – що вага її значно менша (чогось не вистачає). При відправленні на кожній посилці вказується вага з точністю до грамів. Але на багатьох посилках, які я отримував, я цього не знаходив… Поки Ви не розпишетесь, Вам посилки ніхто не дасть. Хтось може сказати, що потрібно відкрити при співробітнику пошти і засвідчити, що там чогось не вистачає. Ну відкрили, написали якусь заяву, що це дасть?
Посилка проходить кілька етапів – спочатку в Київ – сортувальний центр , потім в Ваш обласний центр, потім в місто, а потім на відділення. Повністю красти посилку з трек-номером ніхто не буде, але переполовинити її – можна. Вкрасти частково.
Особливо мене порадувала ця картинка :
Не думав, що таке буває На що вона розраховувала?
Власне, ці всі крадіжки легко пояснити.
Не знаю точно, яка зарплата зараз у співробітників пошти, але думаю на рівні 1000-1500 грн. Ну максимум, 2000 грн. Знаю, на Новій Пошті отримували 1500 грн … Зараз ніби десь під 2000.
Тому, як на УкрПошті, так і на Новій Пошті, часто бувають випадки крадіжок. Будь-яка, навіть дешева річ, може бути цінною для таких співробітників. Про їх рівень кваліфікації годі й говорити.
Тепер спробуємо порівняти з європейською зарплатою. 2725 євро – ось середня зарплата поштового співробітника в Німеччині.
Грубо кажучи, в 10 разів більше, ніж в Україні. Чи будуть там щось красти? Ніколи! Ось в чому проблема…
Система освіти
Я вже писав раніше про своє навчання. В школі, в ліцеї, в університеті.
Що це мені дало? Важко сказати.
Насправді, щось таки і дало. Сам би я навряд чи б щось вивчав взагалі.
Доречі, в Житомирі є така сім’я – де діти взагалі не ходять в школу.
Раніше я думав, це ж так погано, а зараз вже думаю інакше. Якщо у них вистачає мотивації навчатись самим, то у них і так все вийде. Але умови вступу в університет теж доволі бюрократичні зараз. Потрібен атестат…
Колись я думав, що ПТУ – це взагалі відстій. Так, рівень студентів там не дуже, але вони, можливо, отримають хоча б якусь роботу, та й будуть отримувати якусь стипендію. Це краще, ніж іти в університет – і платити за навчання… Взагалі таких людей не розумію, які платять за навчання. Ідея ніби така – вони думають, ніби вступають в престижний вуз, і, після завершення навчання знайдуть роботу, на якій окуплять ці всі витрати та ще й зароблять.
Ні, все не так просто. Можна платити-платити і потім не отримати нічого. А можливо, цей час можна було використати з користю, піти на будь-яку роботу і хоча б якусь копійку вже заробити.
В університеті мені було легко навчатись, адже пішов я туди після ліцею. Цікаву річ тоді говорив директор ліцею, Ви підете в університет, а біля Вас, можливо, будуть сидіти “барани”, які не знають, що таке 2+2. Чи вони винні в цьому, не знаю, можливо і так. Але суть була в тому, що не потрібно абсолютно рівнятись на інших. Зрозуміло, що їх рівень після сільської школи, м’яко кажучи, не дуже. І я кажу, що не у всіх випадках вони винні. Отже, потрібно було не опуститись до їх рівня.
Але що я можу сказати про свій університет? Його рівень теж не дуже. І я розумів, що вчитись повинен я сам. Адже багато викладачів було таких, які навчались на “трійки”, але стали викладачами. Згодом я зрозумів, чому так вийшло, коли сам планував іти в аспірантуру, і мене навіть не допустили до екзаменів, мотивуючи це фразою : “Я так хочу”. Я сказав декану, так і скажи – конкурсу немає, беру кого хочу і все. Тоді він мені почав розповідати, що мені важко буде знайти керівника, важко буде написати дисертацію. Я кажу, вже знайшов, а він на це відповів – я його не хочу. Тобто, допустити до екзаменів має зав.кафедри+декан, якщо вони не хочуть, то нічого не буде.
Можливо, варто було (буде) написати скаргу на рахунок цього у відповідні інстанції, але я не думаю, що це щось вирішить. Мені сказали типу можеш іти – вступати в аспірантуру, але ми будемо робити так, щоб тобі було непросто. І це сказано було деканом. Можливо, не буквально, але натяк такий був 100%. Типу будуть всіма способами заважати мені…
Чому я такий впевнений, що беруть не зовсім прозоро? Середній бал у мене 5,0, у тих кого беруть – точно менше. У мене були статті, призові місця на олімпіаді, конференції, у “конкурентів” – такого немає. Та й власне до “конкурентів” в мене претензій немає, але просто мене не допускають, оскільки розуміють, що я на 99% пройду по результатам екзаменів.
Втім, я вже забив на це все. Всі в мене питали – чому я не пішов в аспірантуру, адже всі розуміли, як я навчався і рівень знань в порівнянні з іншими. Тут я себе, звичайно, не нахвалюю… Пішов би я в кращий вуз і був би там ніким. Але тут потрібно порівнювати з іншими, ось і все. Раніше так і було, але зараз стало інакше.
Коротше, забив я на це все. Адже навіть, якщо б і продовжував навчання – нічого б не змінилось. Ніяких супер перспектив немає. Просто мені це було цікаво для себе. А щоб заробляти нормально, цього не вистачить.
Власне, тепер поговоримо про роботу, яку мені пропонував вуз. Якщо сказати просто, чорноробочим. Для цього потрібно було вчитись 5 років? При чому, декан, знову ж таки, розповідав – що там потрібні хороші студенти, там прекрасні умови і т.д. Насправді виявилось зовсім не те.
Як же потрібно було навчатись і який вуз обирати? Про це я напишу в наступних статтях. Дуже скоро!
Порівняльна політична реклама
Коли мова йде про просту рекламу, продукція конкурента жорстко зафарбовується або приховується. Порівняльна реклама завжди була заборонена.
Але в політиці, виявляється все дозволено.
В цьому плані мені подобається Свобода та Комуністична Партія. Вони агітують за себе. Про інших не згадують нічого.
А от Партія Регіонів, ВО Батьківщина, Наша Україна чітко використовують “брудні методи”. ПР говорить про помаранчевих, Бітьківщина – про ПР, а Наша Україна просто валить на всіх, хоча з самого початку реклама в Нашої України була ніби нейтральна.
Особливо мене дістала реклама від Партії Регіонів, де говориться: “Я люблю бокс, але голосувати за нього не збираюся…” Більш ніж чіткий натяк на “УДАР” Віталія Кличка. Далі в рекламі йдеться про те, що Кличко приєднається до “Помаранчевої команди бездарних керівників”. Дивіться самі.
На жаль, ролик Нашої України, там де згадуються боксерські рукавички, не можу знайти Але неважливо. Як же “Удар” зараз всіх “чіпляє”. Такий високий рейтинг отримати з нуля
Ось знайшов рекламу Нашої України
Про WebMoney
Так, це одна із найпопулярніших систем для розрахунку через інтернет, особливо для пост-радянського простору. Дешево, зручно, швидко і т.д. Вводити-виводити можна на приват-24, що дозволяє легко прив’язати WebMoney до реальних грошей без шалених відсотків (витрати, зазвичай, складають 1-2%).
Але є і суттєві недоліки.
Нещодавно ввели підтвердження кожного платежу по SMS, вимкнути ніяк не можна*, доводиться весь час шукати мобільний телефон і вводити “клятий” код. Це так дістає! Навіть PayPal працює без жодних підтверджень… Крім того, для таких платежів мінімальна комісія складає 40 коп.
А ще, аккаунт WebMoney ніяк не можна перенести на іншу ОС. Я хотів поставити собі Linux, але, схоже – там проблему вирішити ніяк не можна. Запускати через віртуальну машину заборонено системою WebMoney. Отже, щоб працювати з тим самим аккаунтом WebMoney, я повинен працювати тільки з Windows. Тобто, якщо я захочу ставити Linux, мені необхідно буде створювати новий аккаунт WebMoney, я цього не хочу, так як все прив’язано до старого.
* – вимкнути можна, але рекомендується задля додаткової безпеки.