Підтягнувся 15 разів!
Це мій новий рекорд! Дуже мало, скажете Ви? Для мене це багато, якшо врахувати, що роки з 4 назад я починав з нуля!
Стану сильним ! Обіцяю!
Що сталось з інтернет-магазином Rozetka ? Rozetka.ua не працює
Загалом ситуація така – наїхала податкова. Типу не заплатили податків на близько 7 млн гривень. Якщо заплатять – то їм все мають простити.
Але як зміняться після цього ціни в інтернет-магазині?
По правді кажучи, ціни дійсно іноді були досить низькими, рекламу давали колосальну – і в інтернеті, і о ТВ, і де завгодно. Невже в них з документами не все в порядку було? Тоді навіщо було так світитись?
Що цікаво, як і у випадку з EX.UA – мабуть купа народу почало заходити на сайт. Вийшло щось типу безкоштовної реклами Зараз я заходжу – IP показує російський і сайт практично “висить”.
Набридла дієта !
Лише кілька днів назад я писав про те, що збираюсь максимально схуднути до літа. Але схоже, що протримався на дієті я лише з 7.04 до 17.04. Як я харчувався? Практично без вуглеводів!!! Кисломолочний сир, курка, із вуглеводів – каші та сухофрукти… Також включав м”ясо та овочі. І більше нічого! Хліба я не їв весь цей час. Почав включати аеробні високоінтенсивні тренування. Моя задача була – максимально “підсушитись”, але при цьому максимально зберегти м’язи.
Але що я зрозумів – щоб все вийшло – це потрібно тільки і слідкувати за харчуванням, сном і тренуваннями. Але як виявилось, зараз в мене вже немає такої можливості. А в їдальні тобі так ніхто не буде готувати І якшо ланцюжок тренування-харчування-сон розірваний, нічого вже не вийде… Зрозуміло, що з втратою ваги і таким харчуванням почали падати результати, це мене і почало пригнічувати.
Можливо, варто повернутись до силових важких тренувань і забити на той прес і рельєф Бо раніше я міг тренуватись по 5 разів на тиждень, а зараз азарт пропав взагалі…
Доречі, програму, яку я складав раніше – не зміг виконати. Потягнув спину – тиждень пропустив, а далі не вистачило сил – та й задумав скидати вагу до літа Схоже, це була не дуже хороша ідея…
Далі буде…
Відгук про Dodge Challenger або “дух амереки”
Те, що ти багатий – далеко не завжди означає, що ти розумний Особливо сподобалась фраза “Це моє перше авто”
Відчай
Продовжую цикл типу автобіографчних дописів Отже, раніше все закінчилось на тому, що я отримав диплом і розпрощався зі студентським життям. Чи шкодую я про те, що витратив час на навчання? Мабуть ні, доволі весело було та і я знав результат кінцевий – сенсу з цього всього мало, адже знайти роботу всеодно досить важко…
Так ось, я випустився. Про друзів-однокурсників з університету забув доволі швидко, так само як це було з друзями зі школи та ліцею. Ну коли бачу, то вітаюсь, завжди радий побачити когось, але не більше того…
На що я розраховував, коли навчався так добре? Ну, думав іти в аспірантуру, але не склалося минулого року. Як виявилось, не все від мене залежить. Та й зараз я задумався чи варто в цьому році туди йти? Проблема досить актуальна, адже роботи досі я не знайшов… Ніби запасний варіант чи що… Власне про це буду ще писати.
Що ж я робив цей рік, запитаєте Ви. Так ось, важко уявити, яке в мене було розчарування, червоний диплом, але одразу роботу знайти не вдалось (я навіть знав що так буде – нічого дивного). Дещо нам пропонували в університеті, але ті пропозиції, м”яко кажучи, були не дуже.
Ну і зрозуміло, що час ішов. А я сиджу і сиджу вдома… Відчаю не було меж, роботу навіть вже і не шукав – не знаю навіть що і хотів. Хотілось навіть заплакати, але я знав, що не маю права здаватись.. Можливо скажете, дурний чи що? Знайди собі яку-небудь роботу, навіть простим “робочим” і все! Ні, я просто хотів більшого, але через це не отримав нічого…
Що мені допомагало в цей момент? Спортзал! Так, не зрозуміло чим би я займався якби не спорт… Практично кожного дня я ходив в зал… Так, скучно, так, самотньо, але що мені залишалось? Я знав, поки я хоч чимось займаюсь, час не проходить дарма. Спорт дає мені мотивацію !!! Всю енергію і злість я лишаю там… Ніколи не перестану тренуватись (кинути хотів вже багато разів), навіть якшо не вдасться досягти хороших результатів…
А ще було дещо цікаве цією зимою Мені написала дівчина, але вона з іншого міста, і мало що натякало, що ми колись зможемо зустрітись Але не так сталося, як гадалося. Насправді мені пишуть багато, але цього разу все було якось по-іншому. Мені було цікаво писати їй щодня, а ще ми мали зустрітись, просто випадковий випадок – вона була в моєму місті (4.03.12)… Ну зустрілись 1й раз – і далі продовжили спілкуватись, значить все було ОК…
Кожного дня я писав в один і той же час – десь в 5 годин я збирався на тренування, а після того в годин 9 вечора… Я просто хотів написати хоч щось…Я писав і настрій піднімався, просто писав, і цього вистачало… Я вже не почував себе самотнім… Можливо я неправильно робив – потрібно було краще дзвонити? Зрозуміло, що зустрічатись кожного дня було неможливо, адже ми в різних містах… Але щось мене чіпляло… Наприклад, на тренуванні, я сподівався, що повернусь додому і буду знову спілкуватись з нею.
Хоч я і не знайомлюсь через інтернет, але в цьому випадку від мене мало що залежало. З деяким навіть напором вона писала, і вже навіть дещо планували. Коротше зрозуміло, якшо спілкуватись все ще цікаво, далі і далі, ми обов’язково мали зустрітись ще раз… Як не як кожного дня – досить багато часу переписувались…
Зустрілись знову 07.04. І знову ніби все було ОК. Я класно провів день, мені не було шкода витраченого часу?
А нещодавно написала мені, ніби в неї є хлопець і все. А мені тепер що робити?
Не думав, що таке зі мною може бути Можливо все ж таки, все так просто не закінчиться
Але поки вийшло саме так, я навіть комікс склав (не подумайте, що я божевільний
Можливо, вам і смішно з цього всього. Ще таких дописів в мене не було ) А от мені не дуже
Мовляв, знайди собі когось іншого та і все. А я чомусь не можу все забути. Можливо і не зможу ніколи. Цікаво, чи зустрінемось ми ще колись?
Доречі, на рахунок роботи – зараз вже трохи працюю, але від того веселіше не стає Я зрозумів давно, що робота – це не головне, і зациклюватись на цьому не варто. Головне – отримувати задоволення від життя, займатись тим, чим Вам подобається… Займатись спортом, класно харчуватись, берегти здоров’я. А ще добре мати хороших друзів, або дівчину (в мене ні того, ні іншого немає). А ще важливо мати якусь мотивацію жити далі.
На сьогодні вистачить, ще є багато чого написати! Що буде далі, розкажу потім. А від того, хто читає – прошу порад чи щось типу того, що робити далі?