Konus твори

твори – українська та зарубіжна література

Залюднення українських земель за доби палеоліту

Палеоліт (від грецького «палайос» — давній і «літос» — камінь) — початковий і найтриваліший період історії людства, який учені поділяють на ранній (нижній), середній та пізній (верхній). У ранньому палеоліті на землях сучасної України з’явились прадавні люди (табл. 2, с. 652).
Раніше найдавнішою пам’яткою перебування людей на території України вважалися матеріали палеолітичної стоянки, яка існувала понад 300 тис. років тому поблизу сучасного села Лука-Врублівецька на Дністрі (Хмельницька область). Але нещодавно українські археологи винайшли стоянку первісних людей поблизу села Королеве на високому березі річки Тиси на Закарпатті. Там, на глибині 12 м знайдено кам’яні знаряддя праці, вироблені людиною близько 1 млн років тому. Це найдавніша відома на сьогодні палеолітична пам’ятка в Європі.
Унікальною пам’яткою палеолітичної доби є також залишки перших в Європі наземних жител, що знайдені поблизу села Молодове (Чернівецька область) на березі Дністра. Учені встановили їхній вік — близько 44 тис. років. Споруда овальної форми була складена з велетенських кісток мамонтів і займала площу близько 40 м2. Каркас житла зводили з дерев’яних жердин, а зверху покривали шкірами тварин. Усередині збереглися сліди п’ятнадцяти багать і велика кількість уламків кременю, каменю та виготовлених з них знарядь праці.
Залюднення практично всієї території, яка нині входить до складу України, людьми сучасного фізичного типу відбулося вже за часів пізнього палеоліту. Шляхи пралюдей, які примандрували на ці землі, пролягали з Передньої Азії через Балканський півострів і Центральну Європу. Також заселення українських земель проходило територією сучасної Німеччини та з Кавказу. Отже, розселення прадавніх людей відбувалося південно-західним і західним шляхами.
Таблиця 2
Життя людей за часів палеоліту на теренах сучасної України

Ранній палеоліт
• Архантропи (пітекантропи)
• Об’єм мозку — до 1300 см3
• Зріст — до 170 см
• Були вкриті шерстю; мали масивний скелет, розвинену мускулатуру тіла, низьке чоло, виступаючі надбрівні дуги, масивні нижні щелепи з ледве помітним підборіддям; будова руки дозволяла утримувати предмети за допомогою великого пальця
• Час мінливого клімату: поступове похолодання, спричинене наступом льодовика, змінювалося періодами потеплінь
• Використання природних печер як сховищ від небезпеки, а згодом, як жител
• Поява однотипних примітивних кам’яних знарядь праці (кам’яні ручні рубила, дерев’яні киї та загострені палиці), початок переходу до свідомої виробничої діяльності
• Широке використання вогню
• Основні заняття — полювання і збиральництво
• Невеликі групи людей (20—30 осіб) утворювали первісне людське стадо, стосунки між людьми мало відрізнялися від контактів між тваринами
• Виявлено понад 30 стоянок у Криму, на Закарпатті, у Середньому Подністров’ї, на Донеччині й Житомирщині
Середній палеоліт
• Палеоантропи (неандертальці)
• Об’єм мозку — до 1600 см3
• Зріст — до 165 см
• Були помітно сутулі, мали широкі плечі, короткі ноги, дуже масивний кістяк, низьке, відступаюче назад чоло, нависаюче надбрів’я, широкий ніс, скошене підборіддя без виступу, масивні кисті рук,
• Близько 100 тисяч років тому настало велике обледеніння з різким похолоданням клімату, льодовик сягав широти сучасного Києва
• Поява більш досконалих кам’яних знарядь праці (вістря на списи, ножі, скребла)
• Жили у природних печерах і наземних житлах, споруджених з кісток мамонтів і вкритих шкірами
• Уміння добувати вогонь
• Зародження мови, лічби
• Поява першого одягу
• Зачатки мистецтва (різьблення і малюнки на кістках)
Досліджено понад 200 стоянок майже по всій території України: в Криму, на Закарпатті, біля річок Дністер, Десна, у Середньому і Нижньому Подніпров’ї тощо
здатні виконувати важку роботу, але непридатні для точних операцій • Перші поховання, здатність осмислювати явища життя і смерті
• Формування почуття родинних зв’язків, усвідомлення переваг спільної діяльності з розподілом обов’язків відповідно до природних здібностей і вмінь, поступове зародження у первісних стадах родового ладу
Пізній палеоліт
• Неоантропи (кроманьйонці)
• Об’єм мозку — до 1880 см3
• Зріст — до 190 см
• Фізичною будовою істотно не відрізнялися від сучасної людини: були більш високі та сильні; будова кистей рук вже дозволяла виготовляти знаряддя праці, які вражають різноманіттям форм і майстерністю обробки
• Під час останнього зледеніння (яке завершилося 14–12 тисяч років тому) льодовик досягнув північних меж території сучасної України
• Удосконалення кам’яних знарядь праці (тонші ножеподібні пластини, скребла, різці, проколки, свердла, вістря для списів), початок широкого застосування кістки для виготовлення знарядь праці, зброї та прикрас
• Існування зимових (такі ж як раніше) та літніх помешкань (навіси з легким покриттям), а також землянок і напівземлянок. Відомі локальні скупчення поселень, у кожному з яких мешкало 25—70 осіб
• Зародження мистецтва: знайдено кістяні браслети й людиноподібні фігурки, прикрашені різьбленими складними геометричними орнаментами, кістки й черепи мамонтів, що розмальовані червоною вохрою, і навіть музичні інструменти
• Складні міфологічні уявлення і вірування, властиві первісним мисливцям (анімізм, фетишизм, магія, тотемізм)
• Люди вже об’єднувалися в племена, утверджувався родовий лад у формі матріархату — кровне споріднення визначалося за материнською лінією
Знайдено понад 800 стоянок майже по всій території України; найсприятливішими для життя були Північна і Середня Наддністрянщина, Західне Поділля та південь Волині й Закарпаття, Крим, береги Дніпра й Десни
Автор: admin. Рубрика: Історія. Коментування вимкнено

Цю статтю коментувати нііззя.