Konus твори

твори – українська та зарубіжна література

Рубрика «5 клас»

ПТАХИ АНГЛІЙСЬКОЇ КОРОЛЕВИ

Лебеді — величні й граціозні птахи. Зграя лебедів у повітрі — рідкісне за своєю красою видовище. Люди здавна шанували цих птахів як символ чистоти й шляхетності. В Ан­глії ще шістсот з лишком років тому лебедя-шипуна було ого­лошено королівським птахом. Нині англійській королеві на­лежить близько 20 тисяч лебедів.

Літають вони зі швидкістю 60—80 кілометрів на годину. Ві­домі випадки, коли літаки зіштовхувалися з лебедями і виму­шені були робити посадку. Лебеді дуже агресивні й забіякуваті птахи. Вони не терплять на своїй території нікого, крім свого шлюбного партнера та пташенят.

У давні часи лебедям приписували незвичайної краси го­лос. Згідно з повір’ям, перед смертю вони співають прекрасну пісню, сповнену туги й відчаю. Та насправді лебеді не співа­ють. Вони шиплять, трублять, а доглядаючи пташенят, гар­чать, мов собаки.

Крім білих, існують і чорні лебеді в Австралії та чорношиї в Південній Америці.

Проте краса цих птахів ніколи не заважала людям їх вини­щувати. Тільки завдяки впровадженню нових законів птахів вдалося зберегти.

(150 сл.)    (За С. Образцовим)

Автор: admin. Рубрика: 5 клас. Коментування вимкнено

КУРІНЬ

То була не копичка, а старий курінь на баштанищі з дріб­ною зав’яззю кавунчат. Климко розбивав їх об коліно і смаку­вав блідно-рожеву холодну серединку. Не встигло ще й сонце заховатися, а земля вже холоне. Осінь.

У курені було багацько соломи, твердої, злежаної. Клим­ко зняв з того лігвиська тугий пластівець, щоб ним укри­тися, а решту соломи розворушив, щоб м’якше було спати, загорнувся у плащ-палатку й ліг. Зразу тремтів, не так від надвечірньої прохолоди, як від кавунчат, тоді надихав собі в пазуху, зогрівся й принишк у теплі. Він дивився на сонце, що саме заходило супроти куреня, червоно-сумне і велике. Воно заходило за гори, і гори з цього боку потемнішали, взя­лися голубою тінню. «Скоро з-під них почнеться ніч,— ду­мав Климко,— і піде-постелеться степом далі й далі, на всі боки. І до станції дійде, до чорного згарища на тому місці, де був барак, а тепер лиш купа попелу впереміш з головеш­ками зосталася ».

(147 сл.)                                                          (За Гр. Тютюнником)

Автор: admin. Рубрика: 5 клас. Коментування вимкнено

ЯСНО!

Коли тато приніс барометр, усі зраділи. А чи знаєте ви, що таке барометр?

Так от послухайте. Барометр нагадує годинник. Такий са­мий круглий, під склом, зі стрілкою посередині. Але замість цифр на ньому написані слова: «Дощ», «Вітер», «Ясно» та «Перемінно». Стрілка і вказує, чи буде дощ, чи вітер, чи хо­роша, ясна погода. А якщо ні те ні се — вона стоїть на «Пере­мінно».

Татко забив у стінку гвіздок, а мама повісила на ньому ба­рометр. Усі поставали навколо, дивляться: стрілка показує на «Ясно».

—   Зручна штука,— посміхається татко.

Тільки дідусь не звернув на барометр ніякої уваги.

—   Він мені,— каже,— ні до чого. Я й без нього знаю, чи буде дощ. У мене свої барометри на кожному кроці. Тільки дивись уважно та примічай…

(119 сл.)    (За П. Утевською)

Автор: admin. Рубрика: 5 клас. Коментування вимкнено

ІСТОРІЯ ЦВЯХА

Цвях — найпростіший кріпильний інструмент — відомий з давніх-давен. Первісна людина використовувала для тієї мети, з якою його застосовують і зараз, кістки риб і тварин, колюч­ки рослин, загострені корені та тріски дерев. Ними скріплю­вали різні предмети і частини будівель.

Розкопки в одному з найдавніших осередків цивілізації — Стародавній Месопотамії — виявили загострені стрижні з ви­паленої глини, за формою дуже схожі на жолуді. Це були пер­ші цвяхи, які дійшли до нас із IV тисячоліття до нової ери.

Виявляється, кожний правитель, прагнучи залишити по собі добру пам’ять, в кожному спорудженому за його нака­зом палаці чи храмі обов’язково залишав своєрідний запис. Ось тут і знадобились цвяхи з глини. На головку цвяха ста­вили умовний знак (штамп) правителя. Цвяхи випалювали і встромляли в стіну під глиняний шар.

У бронзовому віці з’явилися перші металеві цвяхи — литі й ковані. Саме тоді й народилася їх традиційна форма — заго­стрений тонкий стрижень з плоскою головкою,— що майже не змінилася за тисячоліття.

(147 сл.)                                                      (Із книги «Джерельце»)

Автор: admin. Рубрика: 5 клас. Коментування вимкнено