Польща-Україна. Найгірша поїздка в житті

Цього разу повернення з Польщі було просто трагічним. До Кракова дістався досить швидко, все було як обіцяно.
Проблеми почались з поїздки Краків-Перемишль. Місць на цей потяг вже не було, багато людей сиділи просто на підлозі. До цього всього потяг цей прибув до Перемишля з запізненням.

І тут почався цирк. Близько 100 людей, і всі хотіли поїхати в один момент. Відповідно, приїхав спеціальний автобус, який і забрав всіх пасажирів. На щастя, для всіх були сидячі місця, хоча і через кілька зупинок практично не було місця, а водій і далі підбирав пасажирів.

Трагедія продовжилась на кордоні, коли польський прикордонник – жінка почала питати кожного, де був, скільки часу, для чого, замість того, щоб пропустити всіх, оскільки зібрався практично натовп.

Крім цього, там було два пункти пропуску, один для українців, а інший для громадян ЄС. Так ось, ніхто не розумів, чи пропускають всіх через пункт для громадян ЄС і вийшло так, що частина чекала по 2 години, а хтось пішов через інший пункт і пройшов одразу. Ідіотизм повний, до того ж працівники на митниці могли голосно оголосити, що діють 2 пункти і запрошуємо всіх.

На щастя, в українському пункті пропуску взагалі нічого не перевіряли :D

Коли я перейшов кордон, я вже розумів, що сісти на маршрутку до Львова практично неможливо. Знову купа бажаючих і практично немає місця. Водій спочатку почав впускати всіх по квитках, потім тих, хто платив готівкою. Але почали сідати і такі, хто не платив))) Я сам почав їх не пускати. Коротше кажучи їхав в позиції стоячи з усіх боків обтиснутий іншими. Очевидно, що на наступних зупинках досідали ще, а водій до цього всього ще й вимкнув світло) Ситуація така: темно, тісно, всі з багажами, і так близько 2х годин. Я думав, що не витримаю цього.

Отже, виїхавши з Катовіц о 9й годині, я був у Львові десь о 19й. Пішов собі спокійно на автовокзал, купив білет на 22-15, на якому було написано 22-45. Але касир сказала мені, що це неважливо. Білет коштував 196 грн. Втім за 15 хвилин до приїзду планованого автобусу, мені сказали, що він запізнюється на годину. О 23й годині автовокзал зачинили, але автобус і далі не прийшов. Як і всі інші, хто чекав на даний автобус, я пішов в сторону залізничного вокзалу, там і була зупинка автобусу. Я собі сів, все ок. І тут водій говорить мені: це не той квиток, тобі його не мали продавати. Очевидно, я одразу побіг до каси, і мені повернули гроші. (Залишатися у Львові і потім “судитися” в мене навіть не було бажання, оскільки я хотів тільки якнайшвидше бути вдома.)

Отже, водій мені сказав, що я жодного транспорту до Житомира не знайду, і запропонував поїхати маршруткою. Але ціна чомусь була не 196 грн, а 230 грн. Відповідно, жодного білету мені ніхто не дав, і жодної страховки не було. Що цікаво, 196 грн білет коштував при купівлі через касу, з чого 30 грн – станційний збір. Тобто, реальна ціна за білет при купівлі з рук – 166 грн.

Доречі, цікавинка. Минулого разу той самий водій пропонував мені білет дорожче, але я купив в касі дешевше. Тобто, нахабно бере “на руки” більше, ніж мало бути.

І ще додам. Вкінці-кінців, автобус поїхав на 2 години пізніше від запланованого часу. Тому що водій набирав пасажирів без білетів, і ніяк не міг розподілити місця.

Ну і врешті-решт о 6й ранку я був вдома.

Отже, під час свят рекомендую Вам їхати або автобусом, або ж через blablacar. Варіант з пішим переходом розглядати не рекомендую.

Польща-Україна. Найгірша поїздка в житті: 1 коментар

Коментарі закриті.