Приватбанк: миттєва карта, розрахункова чи кредитка?
Давайте розберемось: що краще серед найдешевших карт (дебетових і кредитних).
1. Миттєва карта.
Вартість оформлення – 25 грн. При знятті з банкомату – комісія 1%. Платник не платить нічого, якшо кладе гроші на дану карту.
2. Розрахункова карта
Випускається абсолютно безкоштовно (необхідна наявність кредитної картки ПриватБанку).
Тарифи на поповнення (комісію оплачує платник): через Приват24 - 0,75% від суми; через Bass-термінал – 0,5%; через відділення банку – 1%.
При знятті готівки у банкоматі – комісія відсутня.
3. Кредитна картка.
Спробуємо використовувати її як дебетову (навіщо цей кредит взагалі?). Можна при оформленні попросити зменшити кредитний ліміт до нуля. Набагато краще – просто класти гроші – а потім ними і розраховуватись, а то є ризик невчасно погасити кредит – і буде пеня, або можна загубити і хтось розрахується Вашою карткою на будь-яку суму 
Отже, після того, як зменшили кредитний ліміт – ця карта практично стала на 99% схожою на миттєву карту. Але тут – набігають відсотки – це 10%, але на бонусний рахунок (можна буде використати ці кошти при оплаті в магазинах). Це, звичайно, плюс.
Але при знятті з банкомату – комісія 1%, тому розрахункова карта в цьому плані дещо краща (комісія трохи менша).
В результаті цього всього постає питання? Навіщо взагалі миттєва карта? Не бачу в ній жодних переваг…
Отже, більше всього подобається розрахункова карта. Важлива примітка: *розраховуватись такими картами в інтернет (наприклад PayPal) неможливо. Тому для розрахунків в інтернет – варто брати іншу карту (іншого банку – кращого варіанту теж поки не вибрав – в пошуках!).
Приватбанк: зняти гроші без картки. Чи можливо?
Нова послуга від ПриватБанку – зняти гроші в банкоматі без картки. Схема така – Ви телефонуєте в службу підтримки – там перевіряють Ваші дані. Після цього з необхідної Вам картки перераховують потрібну суму в мережу банкоматів. На телефон приходить СМС-ка з номером транзакції – і Ви можете зняти кошти! Але все виявилось не так просто – поки я знайшов банкомат (в двох не видало меі гроші), з якого я зняв – гроші вже були мені не дуже потрібні)) Доречі, комісія за цю послугу 1%. Але в безвихідній ситуації (наприклад у відрядженні загубили картку) – можна зняти потрібну суму з банкомату. Досить цікава послуга.
Програма Study Tours to Poland – не пройшов :(
Отримав листа з таким змістом:
Ольштын, 11.08.2011 г.
Уважаемый соискатель,
мы благодарим тебя за проявленный интерес и твою заявку на участие в
Программе Study Tours to Poland.
Твоя заявка и сочинение вызвали большой интерес у жюри. Члены жюри приложили
большие усилия к тому, чтобы основательно рассмотреть и детально обсудить
все заявки.
Вследствие высокого числа соискателей многие достойные заявки, к сожалению,
не смогли быть приняты во внимание.
К нашему большому сожалению, мы должны тебе сообщить, что в этом году ты не
можешь принять участие в обучающих визитах в Польшу.
Мы желаем тебе дальнейших успехов.С уваженеим,
Команда программы Study Tours to Poland
Більше шансів не буде, оскільки скоро мені 22 роки і я вже не зможу брати участь в цій програмі. Ну нічого – буду шукати інші програми!!!
Навчальні візити до Польщі
Восени 2011 року відбудуться традиційні навчальні візити до Польщі (Study Tours to Poland), організовані Польсько-Американським фондом свободи, фондом “Боруссiя”, Колегією Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського та Фондом “Освіта для демократії”.
Суть візитів – надихнути їхніх учасників бути свідомими громадянами з активною життєвою позицією. Метою Study Tours to Poland є ознайомлення з польським студентським, науковим і громадським середовищем. Візити мають показати, чим живуть молоді, активні поляки, що вони організовують і можуть запропонувати іншим. Програма візитів включає лекції з цікавими людьми на теми Польщі, її сусідів, Європейського Союзу тощо, але не передбачає регулярних занять і лекцій у навчальних закладах, а самі візити не мають спеціалізації та не несуть характеру наукового стажування. Запрошуємо на сайт програми .
У програмах візитів, серед іншого:
- лекції ректорів і відомих професорів польських вузів;
- зустрічі з лідерами публічного життя Польщі, цікавими людьми, що впливають на громадське життя в країні, а також міністрами та членами уряду, журналістами та публіцистами найбільших газет і журналів;
- зустрічі, дебати та дискусії, що нададуть можливість обміну поглядами та думками на суспільні справи, співробітництво Польщі з сусідніми країнами;
- відвідування публічних установ й інститутів, зокрема, візити в польський парламент, міністерства, державні установи, а також органи місцевого самоврядування: зустрічі з мерами приймаючих міст (Битів, Глівіце, Косьцежина, Краків, Люблін, Лодзь, Гданськ, Гдиня, Новий Сонч, Ольштин, Пултуск, Щецин, Варшава, Вроцлав), місцевими депутатами;
- зустрічі з журналістами, візити в редакції газет і журналів, відвідування радіостанцій і телебачення;
- знайомство з функціонуванням польської економіки в умовах вільного ринку;
- презентація досвіду польської трансформації;
- зустрічі в студентському середовищі – з органами самоврядування студентів, студентськими товариствами та братствами, а також із представниками академічних громад – керівництвом вузів, професорами, знайомство з організаційним і культурним життям вищих навчальних закладів.
Власне – подавав зявку на цю програму – подивлюсь шо з того вийде. Шанси невеликі, але вони є) Протягом серпня мають відписатись – так/ні. Якшо ти студент – можеш взяти на замітку цю програму.
Поради вступнику 2011
Оскільки в цьому році багато вільних бюджетних місць – вступайте туди, там де легше вступити і легше навчатись, для того, щоб отримувати 100% стипендію. Після закінчення – не розраховуйте одразу отримати роботу (роботу можна шукати вже під час навчання – не обов’язково по спеціальності, можна і працювати+навчатись). Навчайтесь у своємі місті, якшо там є вузи. Не варто їхати далеко – нічого хорошого з такої “свободи” не буде. І головне – може варто одразу подумати, чи потрібно взагалі кудись вступати?? Якшо є можливість одразу знайти хорошу роботу – може і не варто витрачати час на “навчання”.
Гряде “чорний серпень”, долар може впасти
США можуть оголосити себе банкрутом і потягти в прірву весь світ.
На вівторок, 2 серпня, призначено дату фінансового апокаліпсису. У Конгресі США пройде голосування з питання підвищення стелі держборгу – суми, більше якої Америка брати в борг уже не може. Якщо планку не підняти, Вашингтон, швидше за все, оголосить дефолт – відмовиться платити за своїми боргами. Оскільки для того, щоб розплатитися за колишніми позиками, американцям потрібно знову брати в борг. Розмір нинішнього боргу – 14,218 трлн доларів, президент Обама пропонує збільшити ліміт на 2,4 трлн доларів. І лякає жахливими наслідками дефолту для Америки. Він заявив, що в такому разі не може гарантувати виплату пенсій 27 мільйонам американців. І це зрозуміло: у бюджету США величезний дефіцит (1,6 трлн доларів), і якщо не брати в борг, уряду нічим буде платити за своїми зобов’язаннями. Можливо, доведеться серйозно девальвувати долар (крайні прогнози – бакс впаде на 50% до основних валют).
Але це ще квіточки. Загальна думка провідних фінансистів світу – дефолт США накриє весь світ.
“Це стане справжнім шоком для багатьох провідних країн світу і призведе до ще більш серйозної фінансової кризи”, – вважає глава МВФ Крістін Лагард. “Прогнозувати, що буде після дефолту, дуже складно, тому що світ ще жодного разу з такою ситуацією не стикався. Буде хаос, щось неймовірне. Він може і не настати саме 2 серпня, якщо Конгрес підвищить планку, але тенденція загрозлива: США продовжують накопичувати нові борги, щоб віддавати старі. Багато економістів кажуть, що рано чи пізно щось подібне має статися”, – говорить аналітик Центру соціально-економічних досліджень “Case Україна” Володимир Дубровський.
“Фондовому ринку прийде кінець, американці рвонуть за готівкою, щоб сховати їх під матраци, великі корпорації не зможуть залучати позикові кошти, ринок акцій обвалиться. Ми всі пам’ятаємо осінь 2008 року, але цього разу все буде гірше”, – такий похмурий прогноз зробив екс-міністр фінансів США Лоуренс Саммерс.
Ігри
Чому, якщо ставки такі великі, Конгрес США не поспішає підвищити планку держборгу? Справа в тому, що більшість у Конгресі складає опозиція – республіканці. І вони в якості умови своєї згоди на підвищення планки виставляють різке скорочення держвитрат на соціальні програми, розпочаті Обамою. У першу чергу – по страховій медицині. Але для нинішнього президента це рівносильно самогубству – адже медична реформа була головною фішкою його передвиборної кампанії, і якщо він від неї відмовиться, то з гарантією програє вибори 2012 року. Тому Обама пропонує йти шляхом збільшення податків для американців з високим рівнем доходу і урізування витрат на “оборонку”. Але цього якраз не хочуть допустити республіканці. І компроміс поки не знайдений.
Оптимізм
Поки більшість експертів зберігають обережний оптимізм, вважаючи, що республіканці і демократи таки домовляться і планку піднімуть. Але знову-таки всі розуміють, що це буде тимчасове рішення. І незабаром США зіткнеться з тією ж проблемою – брати нові борги, щоб віддавати старі.
Деякі експерти прогнозують третій варіант: рішення про дефолт буде, але серйозно на світовій економіці не позначиться. “Це внутрішні проблеми США, які навряд чи глобально вплинуть на світову економіку. Думаю, що коли говорять про дефолт, зараз мають на увазі технічний дефолт: виплати по боргу не будуть припинятися, але, наприклад, іноді не будуть дотримуватися терміни виплат”, – вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
Путін: США хуліганять
У світі кажуть, що США можуть спробувати вирішити свої проблеми просто – надрукувати долари для покриття дефіциту бюджету. Благо, долари поки беруть у світі скрізь і охоче. Російський прем’єр Володимир Путін взагалі вважає, що долари вже з цією метою щосили друкують. “Ми навряд чи можемо дозволити собі вирішувати проблеми, які перед нами стоять, щодо дефіциту. Слава богу або на нещастя, не друкуємо резервну валюту. А вони (США. – Авт.) що творять? Хуліганять, включають друкарський верстат і розкидають гроші на весь світ, вирішуючи свої першочергові завдання”, – сказав Путін. Він додав, що США фактично володіють монополією на друкування грошей і використовують її “по повній програмі”. “Але ми не можемо цього робити. Ми не можемо перекладати на дефіцит всі наші витрати”, – сказав російський прем’єр.
“Барак, не жартуй так!”
Американці схильні звинувачувати в тому, що відбувається президента Барака Обаму, але в можливість дефолту не вірять. “Поки головними інструментами в руках “великих людей” виявляються держслужбовці, яким уже заморозили індексування зарплат, а також пенсіонери та пільговики, але чи те ще буде восени”, – вважає політичний аналітик з Вашингтона Джордж Ван, який, однак, вважає, що дефолту не буде – “це просто велика гра”.
Для демократів скорочення соціальних допомог і пенсій – вкрай непопулярний захід. Вже сьогодні очікується, що після подібної заяви рейтинг Обами, який ще недавно (після операції з ліквідації лідера Аль-Каїди) повернувся до 65%, впаде зі страшною силою. Аналітики прогнозують його падіння до 35-45%. А якщо ще почнуться обіцяні президентом перебої з пенсіями…
Пенсіонерка з Майамі Долоресс Лемпітто обурена: “Він (президент) що собі дозволяє, – по-латиноамериканськи розмахує руками 83-річна бабуся. – Як вибрали, так і усунемо його! Барак! Знай, у мене немає грошей на їжу та на лікарів – тож не жартуй з нами так”.
Більш стриманий в емоціях 75-річний Майкл Кімерс. “У мене є заощадження, я проживу деякий час без пенсії. Звичайно, неприємно, коли стаєш інструментом в руках можновладців. Коли на шальках терезів старики, з їх законно заробленими пенсіями, і бюджетна перевитрата – якось відчуваєш себе зовсім маленьким чоловічком в величезному світі”, – розмірковує Кімерс.
Як дійшли до життя такого?
Проблеми американської економіки почалися ще в 1980-і роки, коли виробництво із США стали масово виносити в зарубіжні країни, де дешевша робоча сила. Експортували Штати все менше, а імпортували все більше. Зростання споживання забезпечувалося припливом коштів інвесторів з усього світу на американський фондовий ринок, а також за рахунок держпозик. Ця піраміда тріснула під час кризи 2008 року, після якої єдиним джерелом підтримки економіки США стала зовнішня позика. Зараз і цьому приходить кінець. Можливий вихід – радикальне скорочення держвитрат і збільшення податків. Але на ці непопулярні заходи, які призведуть до різкого зниження рівня життя американців, ніхто з політиків не готовий піти.
Україна: надія на їжу, Китай і Росію
Оскільки українська економіка залежна від долара і експорту, дефолт США і подальше знецінення долара на ній позначиться, і досить швидко. Зрештою – США поки що найбільшої в світі споживач і якщо цю наддержаву охопить криза, то, відповідно, знизиться світове споживання товарів, а значить – і наш експорт. Крім того, наша країна все ще дуже залежить від зовнішніх позик. І якщо під час кризи цей струмочок вичерпається, нам буде дуже непросто. Експерти, втім, поки не в змозі робити якісь певні прогнози розвитку ситуації після дефолту США (зрештою його ще не оголосили і не факт, що він станеться саме у серпні), але деякі прикидки все-таки є.
Можуть бути непередбачувані стрибки цін на що завгодно, – вважає аналітик Центру соціально-економічних досліджень “Case Україна” Володимир Дубровський. – Але в чомусь ми можемо і виграти. У таких ситуаціях, як дефолт, коли на ринку виникає страшна невизначеність, всі звертаються до життєво важливих речей. Наприклад, до продовольства, великим виробником якого ми є. Тож будуть зростати ціни на продовольство, на нафту і газ. А ось як виробник металів Україна може сильно програти. Якщо у світі різко впадуть інвестиції, то різко впаде і попит на метал. Ми таке вже проходили в 2008 році”.
Правда, у світових економістів є надія на те, що замість США та ЄС (які також занурюються в кризу) планетарне споживання витягнуть країни, що розвиваються – Китай, Індія, нафтогазова Росія (основний споживач наших товарів, до речі) та інші. І серйозного падіння експорту не буде.
Гривня
Велике питання – що буде з гривнею у разі дефолту США і девальвації долара. Розглядається два варіанти: або вона буде падати разом з доларом (тобто девальвує до євро), або девальвує навіть відносно долара. Правда, у економістів є сумніви і щодо стабільності євро. “ЄС також зараз бореться з економічною кризою і євровалюта знецінюється, – говорить керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club Микола Івченко. – На цьому тлі цікавим стає золото – вже тиждень ціни на нього зросли і тримаються на історичному максимумі”.
“Україна прив’язана до долара, і за інших рівних умов курс гривні буде девальвувати разом з доларом відносно інших світових валют, – говорить аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан. – Якщо ж мова піде про глобальну кризу, аналогічну тій, яка була у 2008 році, по економіці України буде завдано серйозного удару. Держава залежить від зовнішніх позик. Якщо їх не буде, гривня сильно знеціниться, навіть відносно долара. Хоча саме в Україні сценарій 2008 року пройде в більш м’якій формі, оскільки кількість ризиків стала меншою, фундаментально економіка стала сильнішою”. Загалом, настане час крайньої невизначеності – не можна буде сказати точно, яка валюта буде стабільною, а яка ні. У такій ситуації, можливо, справді варто придивитися до золота… Але почекаємо до 2 серпня. Може, поки все і обійдеться.
Джулія Боровскі, Дмитро Гомон
finance.ua