Яскрава подорож Польща-Україна

Цього разу з-поміж інших варіантів я вирішив вибрати поїздку через blablacar.

Все виглядало суперово, по дорозі до нас приєдналось багато цікавих людей: дальнобійник, художниця, дівчата з Erasmus. Було весело і час злетів дуже швидко. Коли я їхав потягом чи автобусом, очевидно, що такої чудової атмосфери не було.

Перетнули кордон дуже швидко. Навіть жодних речей не перевіряли.

Але біда була не в цьому. За 17 км до Львова зіпсувалось авто, і, як виявилось, відремонтувати на місці було неможливо.

Очевидно, що даний вид транспорту я вибрав тільки тому, що я мав досить багато багажу. І ось в один момент нам потрібно було шукати попутку або будь-що інше, а сам автомобіль треба було дотягнути до сервісу. Дівчата з Erasmus’у зловили попутку досить швидко, я ж вирішив трохи почекати – може б і вирішилась проблема.

Нам допоміг якийсь львів’янин, який їздив без номерів) Допоміг дотягнути авто до сервісу, а нас підкинув до Львова. Звичайно, це був не акт щирої допомоги, тільки спосіб заробити якусь копійку. Але, щиро кажучи, його було шкода. І ще він казав, “ви охуєєте, бо мій двигун жере масло”. Запах і дійсно був жахливий. Задні двері мали такий жахливий стан, що я думав постійно, що випаду звідти ))) Але якось доїхали. По дорозі ми 2 рази зустрічали ДАІшників, які тільки сигналили, що означало “привіт”. Наш водій сказав, що це його знайомі. Хоча таке авто на вулицях – це справді небезпечно. І тут я зрозумів. Ми насправді в Україні.

Але інших варіантів не було. Мої спроби зупинити якесь авто були марними, хоча було видно, що я з багажем і наше авто зіпсувалось. Коли я питав у кількох людей, чи їдуть вони до Львова (15 км залишалось), ніхто навіть і не думав запропонувати допомогу. Прикро, нічого не скажеш.

І ось, я був нарешті у Львові і звідти до Житомира дістався вже автобусом. Моя виснажлива, але яскрава подорож закінчилась.

Але вже в неділю повертаюсь назад до Польщі. І мабуть, цього разу не через blablacar, а звиклим автобусом :)

Чергове повернення додому

поверненняРозпочалось все з того, що я мав їхати додому в неділю. [Для тих, хто не читав мій блог раніше, розповім, що навчаюсь я у Польщі в місті Катовіце.]
Але перший раз в житті я проспав свою подорож, оскільки будильник просто не задзвонив [щось сталось з телефоном].
Що цікаво, там було 2 білети. Катовіце-Краків і Краків-Перемишль. То другий білет вдалось повернути. Оскільки відправлення було об 11й, а прокинувся я о 10й. Тобто, я втратив гроші за перший білет і втратив 15% з другого білету.
А найгірше в тому всьому, що я також мав білет на потяг вже в Україні. І він коштував 140 грн. Повернувши його, я втратив 40 грн :Р Вважаю це величезним відсотком, оскільки в Польщі за ту саму послугу я заплатив 15%.

Отже, наступного дня я купив білет на 4-ту годину ночі. З Сосновця (де знаходиться мій гуртожиток) необхідно було виїхати о 1й годині ночі, оскільки пізніше автобусів вже не було. Для прикладу, таксі з Сосновця до Катовіц коштує 80 злотих, тому трамвай і автобус залишаються єдиною можливістю дістатись до міста і в нічний час вони ходять дуже рідко.

На вокзалі в Катовіце я побачив досить багато бомжів (це для мене дивно), хоча сам вокзал досить сучасний (недавно відремонтований). Ну і очікувати мені необхідно було близько 3-х годин.

Отже, я увійшов до бажаного потягу, і тут почалось найгірше. Якщо ви знаєте, що таке польські потяги, ви мене чудово зрозумієте. В моєму купе вже було 7 чоловік, коли я тільки входив. Місця для кожного просто критично мало. Я буквально був затиснутий з двох сторін! Ненавиджу це, але якось пережив цю подорож.

Наступний етап – це маршрутка з Перемишля до кордону. Хоча в неї і напихається дуже багато людей, але польські водії хоча б більш-менш контролюють кількість і намагаються не заповнювати місце вщент.

Перейшовши кордон пішо, я сів до української маршрутки, попередньо купивши білет. Очевидно, всі місця для сидіння були зайняті і далеко не всі там мали білети. Отже, я пред’явив претензію водію, щоб він мені виділив місце. Він сказав, що місце в білеті не вказано і воно не гарантується о_О, але все-таки виділив. Згодом в цю маршрутку почало впихатись стільки людей, що навіть було незручно сидіти. І тут я зрозумів, чому я плачу за проїзд в Польщі значно більше. Заплатив би більше, але хотів би їхати в нормальних умовах.

У Львів приїхав десь о 15й годині, і, на жаль, оптимальним варіантом для мене був лише автобус о 19-30, який їде безпосередньо до Житомира з автовокзалу. Найцікавіше в тому всьому було те, що до Житомира немає прямого потягу, тому мені пасував би тільки нічний потяг, щоб зранку зробити ще одну пересадку.

Хороші спогади в мене залишились тільки від автовокзалу у Львові, де в залі очікування є розетки а також безкоштовний wi-fi та ще й чудова атмосфера)

Врешті якось дістався до Житомира і вже не відчував такої ностальгії, як в минулому році. Перше повернення в минулому році було складним, але зараз вже настільки звик, що відчуваю себе однаково як в Україні, так і в Польщі. Міг би жити як тут, так і там.

Нові знайомства і нові подорожі. Гданськ

Гданськ

Нарешті я почав відкривати для себе світ. В минулому році я був в таких містах, як Варшава, Краків, Закопане, Сребрна Гура. В цьому році нарешті вдалось потрапити у Гданськ, про що я мріяв дуже давно.

Перше, що кидається в очі: залізничний вокзал там гірший, ніж в Катовіце або ж Кракові… Але це ніщо в порівнянні з іншим.

Старувка (історичний центр міста) там дійсно класна і мені сподобалась більше, ніж у Кракові. Те, що є вихід до моря – теж величезна перевага. А ще в Гданську досить розвинута українська діаспора і часто відбуваються українські вечірки. На жаль, я на один день запізнився на інтеграційну вечірку українців у Гданську. Але в майбутньому я ще не раз туди приїду, бо враження залишились дуже хороші.

Крім того, там функціонує досить велика Українська Греко-Католицька Церква (в центрі міста). Прийшовши туди в неділю, я побачив дуже багато людей. Мало хто з них вже розмовляє українською, але розуміють її всі і в душі вони залишились українцями.

Що стосується транспорту, найбільш поширений вид – це трамвай. Трамваї нові, швидкі і комфортні. Білет без проблем можна купити в автоматі як за готівку, так і можна заплатити карткою. Зупинки оголошуються і відображаються на екрані. На зупинках часто табло, де відображається час прибуття. Одним словом, Європа :-)

Якщо говорити про іноземців, то часто можна зустріти росіян із Калінінграду. Воно і не дивно, адже їм дуже близько. А українців (в першому поколінні, тобто таких як я) там значно менше. Тому з цієї точки зору я відчув себе не дуже комфортно … Але якщо хочеш вивчити мову і адаптуватись, то для тебе ідеальні умови.

Якщо говорити про гуртожиток Університету Гданського, де я жив один день, він мені не зовсім сподобався. Але коштував він 300 зл на місяць, що на 100зл дешевше, ніж у мене в Сосновцю :). Але я краще буду платити більше і жити в тих умовах, що живу зараз ;)

Отже, для мене подорожі тільки починаються. Побачимось пізніше і щасти вам!

Про польcьку залізницю (PKP)

Хотів би поділитись враженнями від польскої залізниці, послугами якої користуюсь досить часто. Користуюсь переважно поїздом в керунку Перемишль-Катовіце. Іноді це взагалі єдиний варіант, який мені підходить.

Отже, з самого початку. Оскільки я студент польського вузу, то маю знижку 51% на послуги PKP (polskie koleje państwowe). Втім, навіть просто з Картою Поляка я буду мати всеодно знижку 37%. Чесно кажучи, якби не було цієї знижки, я б і не користувався цим видом транспорту.

Білет Перемишль-Катовіце коштує порядку 30 злотих (120 гривень) і подорож триває 7-8 годин (відстань приблизно 300 км). Але найцікавішим є те, що кожного разу може бути інший поїзд, від цього часто залежить комфорт Вашої подорожі. Кілька разів я натрапляв на нові потяги – з кондиціонером і по 6 місць в вагоні-купе або ж з місцями в окремому вагоні без поділу. То було досить зручно і мені навіть сподобалось. В таких потягах також були і розетки, а на деяких напрямках є і безкоштовний wi-fi.

Забув сказати, що українські туристи будуть досить сильно здивовані, адже треба буде купувати “сидячі” місця за ціною, дорожчою ніж в Україні вагон-купе з місцем до спання і постіллю. А якщо ви натрапите на старий польский поїзд, в якому по 8 місць у купе, то це просто жахіття. Особливо, коли всі місця будуть зайняті. І такі випадки бувають часто, особливо коли українські студенти їдуть на навчання або ж повертаються на свята додому (це якщо говорити про потяг з Перемишля або ж до Перемишля).

Також часто польську залізницю вибирають тому, що просто немає іншої альтернативи на певні керунки. Той же polskibus їздить далеко не по всім напрямкам і можливо, не так часто, як потяги PKP.

Білети на потяг можна купити через інтернет або ж у касі. Причому Вам продадуть білет навіть тоді, коли не буде вільних місць. Тобто, Ви будете сидіти в коридорі :) Але якщо Вам просто конче необхідно кудись дістатись, то такий варіант теж досить непоганий.

Але я хотів розказати у цій статті зовсім про інше. А саме про мою вчорашню подорож. Білет я хотів купити на день раніше, але мені видавало помилку. Повідомлення в службу підтримки проблеми не вирішило і я пішов на залізничний вокзал. Цікаво, що там теж не могли мені продати білет на той поїзд. І мені навіть не пояснили, що з ним сталось. Отже, вкінці-кінців я купив білет перед самим виїздом, але на цьому проблеми не закінчились. Як виявилось, той поїзд спізнився потім на годину. Правда, про це було повідомлено. І ось, за 20 хвилин до його відправлення, я пішов на 4-й перон. На вокзалі оголошувалось, що той потяг прибуде саме на 4-й перон і на табло відображалось те саме. Ну там я його і чекав. Але випадково почув, за кілька хвилин до відправлення, що потяг буде відправлятись не з 4-го перону, а з 3-го (зазвичай, такі повідомлення майже не чути і потрібно прислухатись, і оголошують тільки лише польською, а не, наприклад, англійською для іноземців)! І буквально за кілька хвилин до відправлення я перейшов на потрібний перон і сів на потрібний потяг. Але ж це просто жах! Потяг запізнився на годину, та ще й потім не на той перон прибув! Ось вам і Європа.

Тому, навіть не знаю, чи варто рекомендувати вам цей транспорт. Варто шукати альтернативи. Якщо ж не знайдете, то варто з цим змиритись. Можливо, з часом ситуація покращиться. Будемо сподіватись, що покращиться!

Подача документів на польську візу в Житомирі. День подачі

Перед тим, як читати даний допис, обов’язково прочитайте попередній, в якому я писав безпосередньо про процес підготовки до подачі документів.

30 травня я зареєструвався через кол-центр (як виявилось, це єдиний спосіб зареєструватись) аж на 11 червня на 8-30 ранку.

В день подачі прийшов за 10 хвилин, і вже була черга чоловік 10. Але, як виявилось – подавати все досить швидко. Особливо мені з Картою Поляка навіть не потрібно запрошень і страховки. Не розумію, чому я так довго очікував )

Мене перевірили по списку, чи я зареєстрований, хоча колосального напливу клієнтів я не побачив, могли б і без реєстрації оформлювати… Може просто потрібно стояти і чекати, поки всі здадуть документи, і одразу підійти без черги. Але черга може бути цілий день, тобто обслуговують в першому порядку тих, хто зареєструвався через кол-центр.

Отже, я показав всі документи, після цього мені видали квитанцію на оплату в Кредобанку. Як виявилось, до нього ще потрібно іти одну зупинку, не могли б якось приймати оплату одразу на місці? Банк працює з 9-00, тож довелось хвилин 15 чекати. Теж все так продумано.

Після оплати в сумі 205 грн я повернувся назад у візовий центр, і консультант заповнила на комп’ютері візову анкету – займає буквально кілька хвилин. Я передивився, чи все правильно там, на цьому і все.

Тож раджу Вам реєструватись завчасно, щоб потім не псувати нерви.

В самому кінці мені видали квитанцію, на якій зазначено номер, по якому можна буде відслідковувати, коли віза буде готова. Як мені повідомили, вона має бути готова 19 червня (я подавав 11-го).  Тобто, приблизно тиждень іде на виготовлення візи. В день, коли віза буде готова, має прийти сповіщення по SMS. Я відкривав національну візу на рік (з Картою Поляка), яка дозволяє перебувати до 90 днів на півроку в шенген-зоні. Хоч якийсь позитив!

До цього всього мені видали анкету, в якій необхідно було оцінити якість послуг. Звичайно, що я написав все, так як є. Про те, що реєстрація через сайт не працює і мабуть, ніколи і не працювала. Про те, що в кол-центр додзвонитись просто нереально, потрібно дзвонити лише в 8 ранку. Та й очікувати 2 тижні, щоб тільки подати (або казали приходити кожного дня, може пощастить подати без черги – просто супер). Та і, знову ж таки, платити гроші за візу (точніше за послуги візового центру, а дехто ще й платить 35 євро за саму візу), яка має бути безкоштовною. Скажете мені, їхати у Вінницю, і оформлювати там на місці? Там взагалі черги на 3 місяці вперед. Я думав,  вся суть візових центрів у тому, що там можна просто прийти і подати, відповідно за це і платити 205 грн.

Як виявилось, це зовсім не так…

Як подати на візу в Польщу в Житомирі. Як оформити польську візу в Житомирі

віза

Вітаю! Сьогодні поговоримо про те, як краще всього подати на польську візу в Житомирі.

Я буду подавати на національну візу категорії D по Карті Поляка, але суті справи це не змінює.

У Вас є 2 можливості – або їхати у Вінницю і подавати там, але потрібно розуміти, що чергу Ви повинні будете зайняти за кілька місяців до Вашої поїздки. Як я дивився в травні місяці, то практично кожного дня все було зайнято. Тому якщо захочете розглядати такий варіант, то розраховувати все потрібно значно раніше запланованої подорожі.

Інший варіант – подавати через візовий центр. В Житомирі він знаходиться за адресою Майдан Згоди, 6, оф.9 (це 2-й поверх)  ТЦ «Ярмарок» поблизу ТЦ «Глобал». Так ось, як мені казали раніше друзі, туди можна прийти просто так і подати документи (тим більше мені не потрібно ні страховки, ні запрошень і т.д.). Але літо – гаряча пора, тому там відповідно і досить великі черги. Як мені сказали безпосередньо у візовому центрі, просто так подати вже не можна, а тільки реєструватись. Або через сайт  (polandvisa-ukraine.com) – хочу сказати, що ця онлайн система ніколи не працює (а може і не працювала), або дзвонити в кол-центр. Що цікаво, в кол-центр теж додзвонитись не можна. Потрібно прокидатись в 8 ранку і дзвонити, тоді є шанси зареєструватись. Я зареєструвався лише на 11 червня, хоча ця дата мене і не дуже влаштовує, посилаючись на те, що з мене ще здеруть 20 євро за так звані “послуги”. Не знаю, в чому вони заключаються, просто знайшли лазівку заробляти гроші. Причому консульський збір 35 євро сплачується окремо (певні особи, в т.ч. і я, звільняються від такого збору).

Тому якщо Ви плануєте подавати на візу в Житомирі, то зателефонуйте в кол-центр за 10 або і більше днів наперед і забронюйте дату подачі документів (У Вас можуть питати персональні дані, в т.ч. серію закордонного паспорту). Також раджу завчасно підготувати всі необхідні документи (що потрібно, зазначено на вищевказаному сайті). За власними спостереженнями можу сказати, що більшість подає на візу саме через візовий центр в Житомирі, адже в Консульство у Вінниці записатись практично неможливо в даний час та і планувати за кілька місяців наперед досить складно.  Та ще й до цього всього потрібно двічі їздити в Консульство, а на це витрачаються практично ті самі гроші + додатково витрачається час.

Чому прийти просто у візовий центр і все подати не можна, цього я не розумію. Це при тому, що в мене вже заповнена анкета і зібрані всі документи + до цього всього ще є і Карта Поляка. Ідіотизм одним словом. Сподіваюсь, якщо Вам буде потрібно оформити візу в Польщу, Ви подумаєте про це завчасно :)

Як вивчити польську мову?

polska

Багато із українців, особливо хто має польське коріння, задумуються про те, щоб поїхати на навчання або роботу до Польщі. Після введення Карти Поляка поїхати стало значно легше. Звичайно, замість Вас вступати у вуз або шукати роботу ніхто не буде, але хоча б теоретично Ви маєте такі само права, як і поляки.

Отже, головна проблема, яка виходить на перший план, це мова. Плануючи поїхати в будь-яку країну, Ви повинні або вже знати мову, або досить швидко її вивчити на місці. Але всеодно, “фундамент” потрібно закласти вже в Україні. Я вивчав польську мову в початкових класах, тому вже мав деякі уявлення. Приблизно півроку тому я знову почав вчити польську мову. І здається, поки все іде достатньо добре.

Для початківців я б радив в першу чергу такі матеріали:
Rosetta Stone – мультимедійна програма для вивчення іноземних мов. Особливо підійде тим, хто починає вчити мову з нуля.
Книга – Marzena Kowalska – Польська мова за 4 тижні + аудіокурс. [ пряме посилання ;) ]

Якщо Ви не зможете знайти цих матеріалів в інтернеті – то я з задоволенням поділюсь з Вами, пишіть в коментарях.

Отже, після того як Ви завершите вивчення попередніх матеріалів (я думаю, вистачить 1-2 місяців), Ви зможете перейти до більш серйозного вивчення:
– читати книги;
– слухати аудіокниги;
– дивитись телебачення, фільми, серіали.

Звичайно, що можна шукати спеціалізовану літературу, але так вивчати буде досить скучно. Забув згадати про хороший спосіб вивчення – пошук співрозмовника (наприклад по Skype). Так теж вчити дуже класно, але знайти когось не так і легко.

Отже, я cпробував читати літературу. Поки окремі слова малознайомі, але вцілому зміст зрозуміти можна. Але це також доволі швидко набридає, я ніколи не любив читати. Аудіокниги – так само. Хочеться вимкнути після кількох хвилин прослуховування. Я і українською слухати аудіокниги не дуже люблю (

А ось фільми – зовсім інша справа. Дуже багато фільмів є в соціальній мережі Вконтакті. Я думаю, знайти їх не дуже складно, але якщо у Вас виникнуть проблеми – теж пишіть в коментарях.
Наступні джерела:
ex.ua/view/968815 – збірка польських, а також іноземних фільмів з польським дубляжем.
rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=2836856 – не завжди тут зустрічаються фільми з польською оригінальною доріжкою, потрібно шукати, але це того варте!
weeb.tv – польське телебачення онлайн, платне, але є певний ліміт для безкоштовного перегляду :)

Ну і ще багато чого можна знайти. Успіхів Вам! Якщо Ви хочете чимось поділитись, то будь-ласка. Якшо залишаться запитання – теж залишайте в коментарях.

Звичайно, якщо у Вас немає жодного бажання вивчати польську мову самостійно, записуйтесь на курси, до репетитора і т.д. А я думаю, реально вивчити польску мову самому з нуля. Звичайно, у мене були початкові знання, але вони були мінімальні. Зараз більш-менш, але ще є куди рости :)

Карта поляка: буду здавати знову

Після очікування 2 місяців, очікування в черзі 5 годин і невдалої здачі в Польському Домі, я вже думав ніколи не здавати на ту карту. Не здав, хоча і вчив більш-менш нормально. Звичайно, в костьол зараз ходити не буду, але почитаю про нього. Дуже багато запитань там буває про костьол, хоча по правді кажучи – є ж свобода віросповідання. Тобто, якщо я туди не ходжу, звідки мені знати – що там роблять люди і на які свята. Хоча, в більшості випадків там все так само, як і в православних церквах, але деякі відмінності є. І свята такі ж само – тільки з різницею в 13 днів.

Що цікаво, не питали для чого мені та карта, не просили хоча б розповісти про себе. Одразу давай про костьол. Думаю, в інший раз потраплю на іншого консула, і там буде все нормально. А ні, то у Вінницю поїду, не так вже і далеко.

Але на запитання православний чи католик я не буду відповідати католик. Хоча і прочитаю про їхні релігійні традиції і свята.

Також можуть бути доволі жорсткі питання по історії, з датами і т.д. Коли я здавав, то не чув, щоб питали про культуру, політику, географію і т.д. Тільки релігія і історія. Але буде приймати інший консул – може питати все що завгодно. Читав, навіть просто спитали розповісти про себе, на цьому все і закінчилось і здача була успішна. Так воно і має бути. Зібрав документи – подивились чи знаєш трохи польську, та й все.

Навіщо так “муштрувати” – і псувати нерви, створювати черги. Наприклад, замість того, що питати по кілька хвилин, питали по 20 хвилин і більше. Це враховуючи те, що в черзі всього 50 чоловік. Мабуть вони до ночі там сиділи, я був 28-й і в 16-00 тільки дійшов.

А ще мені дуже подобається їхня система подачі заявок. В будь-який день подати не можна. Мені казали дзвонити в день, коли приїжджає консул, з 9-ти ранку. Я дзвонив з 9-ти, але записався лише 28-м. То було зайнято, то не брали трубку. Легше мабуть до них піти і записатись. Так би і сказали. А то так можна взагалі не додзвонитись. Якісь безглузді правила. Бери і став в загальну чергу всіх. Нехай кожен приходить в будь-який час – у нього перевіряють документи – і ставлять в загальну чергу.

А ще багато не здають (в т.ч. і я) з першого разу – і знову ж таки, створюють чергу. Навіщо вони таке роблять. Бажаючих здавати явно більше, ніж 50 чоловік. То нехай приїжджають кожен тиждень, а не раз в місяць. Не розумію, в чому проблема. Хіба в них немає фінансування.

Коротше спробую ще 1 раз здавати в Житомирі, ні – тоді у Вінниці. А як і там не здам, то так вже і буде.

Який транспорт краще: поїзд, автобус, авіа чи морський?

Звичайно, на коротких відстанях (100-200 км) всіх цілком влаштує автобус/маршрутка/електричка. Та і немає сенсу переплачувати за інший транспорт. Проблеми постають лише тоді, коли потрібно їздити на більші відстані (наприклад від 500 км і більше). Коли я писав про те, як подорожувати дешево, я писав про авіаперельоти low cost, які в Україні з’явилися не так і давно. Звичайно, по Україні літати не дуже вигідно, але є варіанти – Київ- Сімферополь , здається. Якщо порівняти поїзд і авіа, то ціна буде 100 і 300 відповідно (По напрямку Київ-Сімферополь). Звичайно, економія по часу колосальна, але й різниця в ціні значна.

Так ось, що я хотів сказати: “Я їздив на автобусі близько 24 годин, так само на поїзді (плацкарт) – теж практично добу. Виспатись не вдалось ні в тому, ні в іншому випадку”. А взагалі так намучились з цією дорогою, що мабуть, вже краще було переплатити чи що, і купити квитки на літак. Власне, все впиралось в ціну.

Якщо ж Ви подорожуєте самі, і плануєте все самі, Ви можете підбирати, що ж Вам буде краще.  Потрібно розуміти, що квитки в різні сезони – можуть змінюватись в ціні. Наприклад, влітку все дорого, а квітень-травень, вересень-жовтень – оптимальний час для подорожей. Тобто, можна знайти авіаквитки за нормальною ціною. Як варіант – Київ – Катовіце на wizzair.com. Вартість 400-500 грн в одну сторону, автобус навряд чи буде дешевше, а поїзд і поготів. А з Польщі вже – куди завгодно (через polskibus.com та ryanair.com).

Зараз багато фірм пропонують автобусні тури з нічними переїздами (ціна 200-300 євро). Позиціонують вони себе як навчальні або культурні візити.  Так, економія на всьому, але тиждень не спати – це взагалі. Тобто Ви зможете побачити багато міст, та ще й значно зекономити, але чи варте це того. Мабуть, краще заплатити більше і кожного дня нормально ночувати. Наприклад, в хостелі за 80-100 грн (в Європі таких варіантів достатньо). Та ще й часто в хостелах/готелях до плати входить сніданок, яким теж варто скористатись :)

Ще цікавий варіант – транспорт по морю :) Ніколи не задумувались про таке? Наприклад, є паром Іллічівськ-Варна, мінімальна ціна там 560 грн *не знаю які там умови), можливо це того і варте – це має бути дійсно яскраво.

Цікавий спосіб подорожувати по Україні і не тільки – автостоп, але це вже на любителя. Тут і везіння потрібне :) Можна простояти цілий день і нікого не зловити, потрібно знати місця і т.д. Але зате, можна значно зекономити

Також один із способів подорожувати – на автомобілі. Це може бути Ваше власне авто або можна орендувати авто за кордоном. Збираєте 4-5 чоловік – скидаєтесь на пальне і вперед! Дуже зручно – що можна скласти свої речі, та і досить швидко і без зупинок можна дістатись запланованого місця.

Також для українців є хороший варіант – сервіс “попутка” poputka.ua.  Шукаєте попутній транспорт, домовляєтесь по ціні – і вперед. Часто можна знайти нормальні іномарки, але беруть грошей вони також немало :) В інших країнах також є схожі сервіси.

Ну і головне – висновок з цього всього. Якщо у Вас обмеження в бюджеті, шукайте найдешевші варіанти. Іноді на великі відстані дешевше авіаперельоти, аніж будь-що інше. Та і потрібно розуміти, що краще трохи доплатити і подорожувати нормально, аніж мучитись всю дорогу… Також можна (і потрібно) комбінувати різний транспорт, шукаючи оптимальні варіанти. 

Оплату за оформлення національних віз між Україною та Польщею скасовано

Сьогодні 9.08.2012 уряд прийняв постанову “Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про скасування оплати за оформлення національних віз”. Про це повідомили у МЗС.

Проект Постанови розроблено Міністерством закордонних справ з метою створення правових підстав для набрання чинності Угодою, яка була підписана 06.06.2012 р. у м. Перемишль міністрами закордонних справ України та Республіки Польща.

Положеннями міжнародного договору передбачено звільнення громадян України та Республіки Польща від оплати за оформлення національних довгострокових віз для перебування на території держав понад три місяці.

Затвердження такої Угоди з Республікою Польща – державою-членом ЄС, яка підтримала ініціативу України про закріплення на договірно-правовій основі скасування оплати за оформлення віз, надає українській стороні додаткові аргументи у переговорному процесі з іншими країнами Євросоюзу стосовно подальшої лібералізації режиму поїздок українських громадян до ЄС.

Що ж це дає для простих громадян?

Йдеться мова про національну візу, а не шенгенську. Тому для того, щоб подорожувати Європою (на короткі строки – наприклад тиждень, два) вона не підійде.

Віза понад 3 місяці – підходить в основному для студентів або робітників. Так ось, мені здається, що і раніше для студентів візи відкривались безкоштовно (чи я помиляюсь?), а для робітників – не так вже й обтяжливо заплатити ту невелику суму, при умвоі, що їдуть вони на 3 місяці мінімум.

Тобто фактично можу сказати, що, можливо це і добре, що прийняли таку угоду, але це мало що дає насправді…