Перейти до вмісту

Останні записи

4
Бер

Коли в Польщі вже давно є 4G, life:) лише вводить 3G

life_3GЧудова новина з’явилась на сторінці українського мобільного оператора life:) Наприкінці лютого вони нарешті отримали ліцензію на якісь там частоти і будуть вводити 3G протягом наступного року лише в тестовому режимі.
Все було б непогано, але в Польщі я вже досить давно користуюсь 3G. Більше того, тут вже давно ввели 4G LTE і покриває він більшість середніх і великих міст. Тобто, покриття досить хороше.

Мене, як потенціального користувача, це влаштувало б, але мені вистачає і 3G на телефоні (наприклад, 300 МБайт я купую за 5зл на місяць), а вдома вже маю повноцінний інтернет.

Тому, мабуть ми відстали на 5-10 років у цьому аспекті, якщо не більше.

Втім, у всьому іншому ми ще більше пасемо задніх, а враховуючи ситуацію в країні, ми ще довго не зможемо рухатись далі.

7
Лют

Виплата коштів вкладникам ПАТ «ВіЕйБі Банк» через Укрсиббанк

ukrsibbank

 

Отже, виплати вкладникам VAB банку мали розпочатись вже 4 лютого. Коли я підійшов у відділення у перший день виплат, то мене вписали до списку і запропонували прийти завтра. В списку було не так багато осіб (близько 15-ти), оскільки багато хто і не знав про цю новину. Як я зрозумів, список створювався для того, щоб замовити на наступний день необхідну суму в Нацбанку і без проблем виплатити її.

Прийшовши наступного дня, я потрапив у чергу. Осіб було небагато, частина з них записувались раніше, частина ні. Всім пропонували відкрити поточний рахунок в Укрсиббанку, на який перерахуються гроші, адже як вони говорили, грошей в касі немає і від Нацбанку вони нічого не отримали. Дзвонити в Нацбанк, VAB або Фонд гарантування вкладів в мене бажання не було. Втім, з’явилась ідея іншого характеру, відкрити картковий рахунок, який коштує всього 5 грн на місяць, але з банкомату можна знімати без проблем.

Отже, виявилось, що на цьому відділенні (вул. Київська, 5, Житомир) не було миттєвих карт о_О. Тобто, я хочу замовити у них продукт, а вони мені пропонують чекати тиждень… Або відкривати поточний рахунок, з якого в касі неможливо зняти. А ще деякі співробітники відмовлялись приймати клієнтів, які хотіли отримати виплату з ФГВФО, а хто приймав, то робив вигляд, ніби не повинен цього робити. Що це за жах? Банк підпорядковується НБУ і має ліцензію, тож просто зобов’язаний  це робити.

Наступного дня я все-таки оформив картку у іншому відділенні (вул. Київська, 53, Житомир)  і хотів, щоб мені перерахували виплату з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Але “зависла” програма. Втім, хоча б картка вже була, яку мені оформлювали хвилин 40 о_О. Через якийсь час програма запрацювала, але як і попередні рази, необхідно було почекати чергу.

У цьому банку прийом клієнтів абсолютно неорганізований. Наприклад, в касі можна виконати не всі операції, так само як і у менеджера і варто було б взяти на роботу особу, яка б розподіляла клієнтів і керувала б чергою. А то деякі стоять годину, а потім виявляється, що тут таку послугу не надають… А ще замовляєш якийсь продукт, і тобі його оформлюють як мінімум 30 хвилин замість того, щоб зробити це за хвилин 10, як роблять, зокрема, в тому ж Приватбанку.

І ще я абсолютно не розумію, чому пропонують відкривати поточний рахунок, з якого зняти неможливо і невідомо, коли можна буде зняти. Замість того, щоб оформити всім картки (коштує 5 грн/місяць, але в будь-який момент можна закрити) і скерувати до банкоматів, в яких, як виявилось потім, можна знімати до 5000 грн щодня (не так вже і мало), та ще й ніби через банкінг можна перерахувати будь-яку суму на рахунок в іншому банку. Тому, маючи, наприклад, картковий рахунок в Укрсиббанку, Ви практично маєте ті гроші “в кишені”. І після цього я вже не повернусь у відділення. Ось і все. Запропонуйте так зробити всім іншим і щодня кількість таких небажаних для вас клієнтів буде зменшуватись.

5
Лют

Болонський процес: Україна і Польща

Коли я навчався в Україні, так званий Болонський процес тільки починав впроваджуватись.

Як це все виглядало в Україні? 

Якщо на першому курсі я мав справжні екзамени, а автоматично екзамен ставили лише деякі викладачі, до останнього курсу нам почали нараховувати відсотки за предмет і практично 99% предметів можна було здати, не пишучи екзамену. Тобто, за відвідуваність, контрольні роботи і т.д. нараховувались пункти, а потім сумувались і виходила сума. Якщо не згоден або не маєш 50% – йдеш на екзамен. Втім, студенти, які більш-менш нормально навчались, мали “автомат”. Тобто, працюючи сумлінно цілий семестр, в самому кінці можеш отримати нормальну оцінку і вже на сесії не турбуватись ні про що :)

Тобто, основною метою впровадження “Болонського процесу” була саме модульна система, а не шкала оцінювання. Щоб не отримувати зайвого стресу на екзаменах, а мати спокій, навчаючись постійно.

А що ж у Польщі або Європі взагалі?

А коли я приїхав на навчання до Польщі, то тут проста шкала оцінювання 3-4-5 (правда трішки удосконалена, є ще 3+ і 4+) і звичайнісінькі екзамени, прямо як в СРСР :) І такі само кандидати наук і доктори наук (у них це називається доктор і доктор хабілітовани), а ніякий не PhD. Я навіть засумнівався, невже це країна ЄС невже вони беруть участь у Болнському процесі (в Україні це реалізовувалось краще).

Щодо інших країн ЄС не скажу нічого, але у різних країнах – різна шкала оцінювання. Так само як і звичайні екзамени мають місце :)

І найцікавіше в цьому всьому те, що вже скоро я маю екзамен і там дуже багато питань і це буде величезний стрес. І предмет цей тривав 1 рік (2 семестри). Що ж заважало давати контрольну хоча б після першого семестру (не кажу вже про кожну чверть). І наприклад, оцінкою за екзамен могла бути середня з 2-х або ж 4-х оцінок. Замість цього зіпхали все в купу і знову буде маленька трагедія (по 10 перездач, які чекають практично кожного, так мені сказали друзі, які вже здавали даний екзамен). 

4
Лют

VAB банк починає виплачувати гроші!

vab

Por eso es importante tomarse el tiempo para elegir la caja fuerte adecuada para usar en casa o en la oficina y Leer el articulo completo. En el trabajo, la caja fuerte ocupa un lugar importante, ya que circula documentos confidenciales que deben mantenerse fuera de la vista y protegidos.:)

Читати даліЧитати далі

3
Лют

Двояке відчуття

Україна-Польща, Польща-Україна. Досить часто останній час змінюю своє місце перебування і важко зрозуміти, де мені краще :)

В Польщі я знайшов багато друзів. Не сказав би, що сильно до них прив’язаний, але все ж вони для мене щось значать. Так я в Україні останній час дуже рідко, то практично втратив всіх друзів тут. Робив це, можна сказати, свідомо, адже відомо, що з часом все забувається, і якщо не спілкуєшся, то контакти втрачаються взагалі. Єдиним способом комунікації зі старими друзями є соціальні мережі, але хочу сказати, що вже давно ні з ким не переписувався і відновлювати зв’язок мабуть вже і немає сенсу :(

Що мені подобається в Україні? Хоча заробляють тут мало, але і коштує все значно дешевше. Після Польщі ціни практично на все мене приємно дивують. Таке саме відчуття мають, наприклад, європейці, які приїжджають до Польщі. Що стосується всього іншого, то мало що змінюється з часом. Громадський транспорт поганої якості, дороги зруйновані, регулярні ремонти не проводяться і т.д. Бо, наприклад, в Катовіце, де я навчаюсь, все змінюється досить динамічно, і за тих 1,5 роки з того моменту, як я приїхав вперше, все змінилось колосально)

Але чи готовий я переїхати туди назавжди?

Все менше часу в мене залишається на роздуми. Роботу поки я не шукав, але судячи з відгуків моїх друзів, знайти що-небудь із зарплатою 1,5 тис. злотих там можна (більше 8 тис. грн, якщо перевести на наші гроші).

Але потрібно розуміти, що гуртожиток коштує 400 зл, і це ціна лише для студентів, для інших – доплата, здається 150зл. То в сумі виходить зовсім нецікаво, враховуючи, що умови не найкращі (це ціна за місце в кімнаті для 2-х осіб).

Якщо ж знімати житло особисто для себе, то потрібно лічити на 1000 злотих як мінімум. І залишається після цього зовсім мало :( Хіба що знімати квартиру разом з друзями, але ж все життя так жити не будеш. Тому потрібно буде шукати більш високооплачувану роботу, думаю це досить складно.

А взагалі в мене плани такі. Закінчити університет. Потім повернутись в Україну на літо, а вже з наступного навчального року відкрити новий напрямок навчання, і або навчатись, або ж шукати одразу роботу. І перший час жити в гуртожитку.

Але ще потрібно все здати і написати магістерську роботу. Це для мене буде ой як непросто. А ще 10 лютого маю досить складний екзамен, який мало осіб здає в першому терміні. Чи зможу я відшукати таку мотивацію, щоб поборотись і здати з першого разу? Не знаю, але сподіваюсь, що натхнення прийде. Час летить досить швидко і вдома мені не дуже хочеться вчитись…

Яка ж буде моя подальша доля, зрозумієте з наступних моїх записів. Буду сподіватись, що все буде добре. А Вам теж бажаю успіхів і всього найкращого ;)