Erasmus – фальшиві друзі

erasmus

Вони приїхали з Європи до Польщі. Хтось на семестр, хтось на два. Жодної інтеграції, жодних знайомих-поляків. Лише контакт між собою, повна чортівня.

Я ж приїхав з України, намагався знайомитись абсолютно зі всіма і друзі мої не лише з України. Багато знайомих, з якими підтримую зв’язок і далі. З Польщі, з Європи, з інших країн. Українців теж багато, але з ними не підтримую контактів абсолютно.

Не все залежить від мови спілкування. Я легко знаходив спільну мову з англомовними, хоча як мій, так і їхній рівень знання англійської не дуже високий.

Спочатку мені також дуже подобались люди з Європи, які приїжджали до Польщі на Erasmus. Ніби проводили багато часу з нами і т.д. Пройшов деякий час, я, наприклад, повернувся додому. Ось і кінець дружби. Коли я написав, приїжджайте до України, я куплю Вам дешеві білети, зарезервую найдешевший готель і т.і. Майже всі відмовились, і лише один знайомий приїхав. Було море позитиву. А через місяць три ніби хороших друга, які проводили багато часу разом з нами, поїхали до Львова самі, ходили по місту, не знаючи, що робити, сумніваюсь, що відвідали там цікаві місця, лише втрачений час. Зате у мене навіть не запитали що і як, хоча місяць раніше запрошував) Типу не хотіли, щоб я їхав з ними. А коли ми спілкувались раніше, то обіцяли, що не раз приїдуть ;) А тут таке враження, ніби я їм заважав би. А ще багато людей говорили, що немає грошей. Так, їздять щодня по Європі, витрачаючи в день по 100 євро, а тут 100 євро тиждень можна гуляти, і в них немає грошей)

Та це ще не все. Кілька людей, з якими я реально домовився на зустріч, в якийсь момент просто перестали відписувати. Велика дружба пройшла в той момент, коли всі поїхали додому. Так, почалось з відмовок, наприклад, я мушу повернутись додому раніше, тому я не можу приїхати. У мене екзамени і т.д. Але ж я бачу на фейсбуку, що ніфіга вони не повернулись, і гуляють-веселяться, а не готуються до жодних екзаменів.

А щодо подорожей. Багато Erasmus’ів просто літають по Європі і хваляться своїми фотками на фейсбуку. Сьогодні вони тут, завтра там і нонстоп те саме. Жодного пізнання Польщі, культури, мови, людей. Просто втрачений час. Можливо їм у задоволення це? Не знаю. Але якби не було фейсбуку та інстаграму, то хто б дізнався, що вони подорожують? Куди можна було б додати фото. Я ж подорожую для вражень, а не для фото.

А ще один такий “знайомий” додав на фейсбуку пісню і подякував всім, ще й пообіцяв ледь не всіх 100 друзів з різних країн відвідати згодом, а в коментарях йому вислали мільйон сердечок. Я вже бачу, повернеться додому і кінець щастя) Забуде все, як вчорашній день. Я сам розумію, що час летить, і дружба зменшується в спадаючій геометричній прогресії. Вистачить лише місяця-два, щоб забути всіх і все :)

Ой забув, ще один такий друг плакав, коли повертався додому, пообіцяв всім приїхати один раз протягом наступного семестру, але так і не приїхав. Сумніваюсь, що він так сильно сумував за всіма. Просто якийсь час був активний на фейсбуку, всім відписував, місяць-два і кінець :)

Ось так швидко закінчується велика дружба :) Тому не раджу Вам підтримувати контакт з такими людьми, про яких я писав. В один день все закінчиться і буде шкода проведеного разом часу.

Моє життя – коротка біографія (період перед Польщею)

Якщо Ви читали мій блог раніше, Ви прекрасно розумієте, що зараз я далеко не в найкращій психологічній і життєвій ситуації.

А починалось все так. Школа. Чому я згадую ті часи. Бо зустрів знайомого, якого бачив з років 15 назад, це і навіяло мені спогади. Так ось, все починалось досить добре, крім того я вивчав польську мову перші 3 класи, що допомогло мені в майбутньому. Ті часи згадую з позитивом. В 7 класі мені вдалось взяти участь в міських олімпіадах з математики і української мови. Я був десь всередині, тобто до призових місць ну дуже далеко. Отже, на ніяку геніальність я не претендував. Що стосується хобі, то я грав в шахи і в 12 років виконав перший розряд, був одним з найліпших в місті в своєму віці. Пам’ятаю великі турніри між школами, де я виступав на досить високому рівні і ми постійно боролись за високі місця. Знову ж таки, це не якийсь супер рівень, до чемпіонату України і близько не тягнули, але це набагато краще, ніж середньостатистичний учень.

Наступний етап настав тоді, коли я вирішив вступати. в ліцей. Житомирський міський ліцей при ЖДТУ. Пройшов я туди з великими проблемами, лише на кілька пунктів перевиконавши прохідний бал. Шахи вирішив кинути з часом (моя помилка). Потім повертався, але кинув знову. А в самому навчальному процесі зарекомендував себе не найкраще.  Будучи відмінником у себе в школі, тут впав на посередній рівень, про олімпіади мріяти не довелось. Втім, рівень ліцею дуже хороший, що дозволило вибирати досить хороший вуз.

Я ж вибрав Житомирський політех (чергова помилка). Втім, все не було так плачевно, я не опустився на той рівень. Тобто, все здав на максимальні оцінки, приймав участь в кількох олімпіадах і конференціях, здається 3 з них – всеукраїнського рівня. Найбільше досягнення  – друге місце на олімпіаді з відкритих гірничих робіт на 4 курсі (обійшовши студентів з КПІ), в попередньому році я їздив на 10-денну програму до Німеччини (там брали багатьох, тому ця поїздка далеко не моя заслуга). Дуже крута поїздка і враження. Тоді і загорівся бажанням вступати за кордон. На тому ж 4 курсі я вивчав німецьку, але кинув (моя наступна помилка). Потрібно було вчити далі і не кидати.

Після закінчення вузу в Україні життя ніби обірвалось. Маючи конфлікт з керівниками факультету, мені не вдалось піти до аспірантури. Очевидно, що всі розуміли, і студенти, і викладачі, що там абсолютно немає жодних кандидатів, які були б хоча б подібного рівня. Але мені пояснили, що навіть якщо я вступлю, то будуть робити все, щоб мені було якнайгірше, створювати погані умови. Це ті викладачі, які ніби були моїми керівниками на олімпіаді або ж дипломної роботи. Сором! Також мала місце поїздка на кар’єр, де нам типу пропонували роботу на бурових установках. Страшенно складна робота з високим ризиком, та ще й ніхто в нас не питав, чи хочемо ми працювати там. Типу відібрали кілька чоловік, платили їм копійки, що вони через кілька місяців практично втікали з тієї роботи. А наш декан хвалився нам, що то супер робота, сидиш собі в кабіні бурової установки і слухаєш музику. Як було насправді, я побачив.

Кілька років я займався різними речами – наприклад, написання сайтів, фріланс, робив навіть задачі з різних предметів і т.д. Це приносило мені якийсь мінімальний прибуток, але одного дня я прочитав новину про Карту Поляка.

Отже, продовження слідує…

Україна – Північна Ірландія онлайн трансляція Євро 2016 SopCast AceStream HD FullHD Телеканал Україна Футбол 1 2 Матч ТВ

Україна – Північна Ірландія пряма трансляція почнеться 16.06.16 о 19:00 і буде доступна за посиланнями на нашому сайті. Почати дивитися поєдинок онлайн можна буде за півгодини до стартового свистка. Стартовий матч другого туру в групі С відбудеться на стадіоні «Стад-де-Ліон». Підопічні Михайла Фоменка поміряються силами зі збірною Північної Ірландії. Обидві команди знаходяться в статусі аутсайдера квартету, програвши свої перші матчі. Британські футболісти мінімально поступилися полякам, а ось збірна України стала першою командою на поточному Євро, яка програла з різницею більш ніж в один м’яч. Всьому виною Бастіан Швайнштайгер, який вийшов на заміну на 90-ій хвилині, а вже на 92-й хвилині завершив зразкову контратаку німецької збірної. Проте, Андрій Ярмоленко та компанія мають непогані шанси на вихід з групи, в матчі з німцями вони продемонстрували непоганий рівень футболу і часом навіть «возили» по полю діючих чемпіонів Світу. Ось і букмекери фаворитом звітного поєдинку бачать номінальних господарів поля, на перемогу української збірної дають коефіцієнт 1,8, на перемогу Північної Ірландії – 7.

Продовжувати читання